Європа досі залежить від російських енергоресурсів: нові дані

Європейський Союз у 2024 році витратив на закупівлю російських енергоресурсів більше коштів, ніж надав фінансової допомоги Україні.

Про це свідчать дані аналітичного матеріалу Euroactiv.

За інформацією видання, торік ЄС витратив приблизно 21,9 мільярда євро на імпорт російського викопного палива – лише на 1% менше, ніж попереднього року. Для порівняння: ця сума перевищує 18,7 мільярда євро фінансової допомоги, яку ЄС надав Україні того ж року.

Санкції не зупинили російський імпорт

Попри 17 пакетів санкцій та неодноразові обіцянки припинити залежність від пов'язаних з Кремлем вуглеводнів, російська нафта, газ та СПГ все ще надходять в економіку Європи.

Євросоюз імпортує навіть уран, оскільки п'ять держав-членів ЄС – Фінляндія, Чехія, Словаччина, Угорщина та Болгарія – досі експлуатують ядерні реактори ВВЕР російського виробництва.

Хоча така залежність частково походить із застарілої інфраструктури, вона має й політичний характер. Словаччина та Угорщина блокують 18-й пакет європейських санкцій проти РФ, щоб змусити Єврокомісію переглянути план поступової відмови від російських енергоресурсів до 2027 року.

План відмови від російської енергії

Згідно з європейським планом, від початку 2026 року не повинні підписуватися нові газові контракти, і навіть короткострокові угоди повинні завершитися до середини 2026 року. Довгострокові угоди щодо нафти, газу та СПГ будуть повністю скасовані до 2027 року.

Виняток існує для країн ЄС, що не мають виходу до моря, але все ще пов'язані старими трубопровідними контрактами – вони матимуть час до кінця 2027 року для їх виконання. Брюссель також планує подальші обмеження, спрямовані на російський уран та інший ядерний імпорт.

Різні підходи країн ЄС

Більша частина російського трубопровідного імпорту газу вже перекрита, і лише "Турецький потік" продовжує постачати російський газ до Європи. Потік російського СПГ до Євросоюзу із залученням тіньового флоту залишається стабільним.

Погляди національних урядів кардинально різняться щодо енергетичної політики. Угорщина та Словаччина стверджують, що залежність від російських ресурсів зберігає низькі ціни. Німеччина, навпаки, значною мірою переорієнтувала постачання газу з Росії до Норвегії, а Франція уклала 27-річну угоду на імпорт природного газу з Катару.

Що стосується нафти, то найкращими варіантами для ЄС можуть бути США та Лівія, зазначає видання.