Українці в Німеччині та юристи поділилися думками про обмеження видачі закордонних паспортів

Новий закон про мобілізацію набуде чинності з 18 травня 2024 року. Згідно з документом, усі чоловіки мають стати на військовий облік. Також Україна призупинила консульські послуги для громадян за кордоном, а в МЗС заявили, що це тимчасовий захід, необхідний для отримання роз'яснень нового законодавчого акту з боку Міноборони та Генштабу.

Про це йдеться у матеріалі видання DW, яке розповіло про ситуацію та думки українців за кордоном.

Глава МЗС Дмитро Кулеба ввечері 23 квітня заявив, що рішення про призупинення консульських послуг пов'язане з тим, що громадяни України за кордоном не звільняються від виконання обов'язків перед Батьківщиною, і спрямоване на поновлення справедливості до чоловіків призовного віку, які перебувають в Україні.

Виняток в оформленні документів у ДП "Документ" зроблено лише для заяв про оформлення посвідчень особи щодо повернення в Україну.

При цьому адвокати зазначають, що наразі невідомо, як виконуватиметься норма про обов'язковий військовий облік за кордоном, адже немає роз'яснень, які потрібно буде подавати документи. Таке рішення має ухвалити Кабмін. Проте, наголошують правозахисники, новий закон про мобілізацію чітко зазначає, що під дію норм підпадають усі без винятку чоловіки з України. У тому числі й ті, хто живе за кордоном від народження.

Встати на військовий облік потрібно буде протягом 30 днів з моменту ухвалення постанови уряду, яка детально пропише відповідний порядок. А ті чоловіки, які вже перебувають на обліку, мають протягом 60 днів з дня набрання чинності оновленим законом про мобілізацію уточнити адресу проживання, надати свій актуальний телефонний номер, адресу електронної пошти та інші персональні дані.

Невиконання закону призведе не лише до того, що вони не зможуть отримувати консульські послуги, а й загрожують штрафами – від 510 до 850 гривень, а у разі повторного порушення – до 1700 гривень.

Юристи у коментарі виданню також повідомили, що в Раді вже зареєстровано законопроект про збільшення штрафів в умовах воєнного стану до 22,5 тисячі гривень. Сплатити його потрібно буде у 10-денний термін. Якщо цього не зробити, дані людини будуть вносити до Реєстру боржників, а це, в свою чергу, призведе до обмеження деяких прав, зокрема щодо розпорядження майном та права вести підприємницьку діяльність. На те, щоб зняти санкції, знадобиться близько 6 місяців.

Юристи впевнені, що владу чекає безліч судових позовів через те, що штрафи можуть бути розцінені, як непропорційно жорстокі.

Дискримінаційний підхід у цьому вбачають і в Українському Гельсінському союзі з прав людини. Там стурбовані, що у майбутньому порушникам закону про мобілізацію можуть навіть відмовляти у допомозі при екстрених ситуаціях. Це, у свою чергу, може призвести до того, що українці почнуть шукати інше, "зручніше" громадянство.

При цьому всі юристи сходяться на думці, що за всіх болючих наслідків для багатьох українців за кордоном, відмова в консульських послугах не зупинить тих, хто їде з України, не бажаючи її захищати.

Видання поспілкувалось і з українськими чоловіками, які зараз перебувають у Німеччині. Так, Олег із Києва заявив, що має законні підстави на відстрочку від мобілізації, адже має трьох дітей. При цьому він побоюється мобілізації та можливої ​​участі у бойових діях, тому ставати на облік не бажає.

Інший біженець із Києва – Богдан – стверджує, що нові правила не вплинуть на мобілізацію. Чоловік не планує повертатися в Україну за жодних умов, оскільки в Німеччині він почувається у безпеці та має можливість вивчати мову.

Чоловіки не приховують радості від того, що встигли отримати нові закордонні паспорти. Також вони сподіваються отримати інше громадянство, можливо, німецьке, до того часу, коли буде потрібно новий паспорт. Вони сподіваються, що Німеччина розробить систему, яка дозволить здобути громадянство без українських документів.

Згідно з даними Федерального відомства статистики Німеччини, на лютий 2024 року кількість чоловіків і жінок віком від 18 до 60 років серед біженців з України була приблизно рівною: 5597 та 5772 особи відповідно.

При цьому на початку повномасштабного вторгнення дві третини біженців складали жінки, а другою за кількістю категорією були діти.

Серед тих, хто зараз повертається до України, 39% – жінки працездатного віку. Чоловіків призовного віку серед тих, хто повертається з Німеччини на батьківщину - лише 23%.

Додамо, раніше українцям пояснили, чи можна мешкати в Німеччині без закордонного паспорта.

У той же час Німеччина може обмежити прийом українських біженців.