План Європейського Союзу щодо надання Україні масштабного кредиту за рахунок заморожених активів Російської Федерації на суму 140 млрд євро зіткнувся із серйозними перешкодами. Євросоюз виявився "не готовим" до такого безпрецедентного кроку через значні юридичні ризики та відсутність єдності серед країн-членів.
Про це в інтерв'ю виданню POLITICO заявила колишня міністерка закордонних справ Бельгії Хаджа Лахбіб, яка нині відповідає за гуманітарну допомогу та управління кризами. За її словами, пропозицію було відтерміновано, оскільки вона вимагає ретельного опрацювання, щоб уникнути непередбачуваних наслідків.
"Ми не готові. Це безпрецедентно. Ми робимо це вперше, тому ми перебуваємо на території, яку необхідно дуже ретельно вивчити, щоб врахувати всі можливі наслідки", - наголосила Лахбіб.
Вона підкреслила, що ці активи належать Центральному банку РФ і перебувають під захистом міжнародного права. Це змушує офіційний Брюссель діяти вкрай обережно. "Бельгія розуміє, що потрібно діяти обережно", - додала вона, нагадуючи, що левова частка заморожених коштів зберігається саме в бельгійському фінансовому депозитарії Euroclear.
Водночас Хаджа Лахбіб висловила сумнів, що інші країни ЄС, де також розміщені російські активи - зокрема Франція, Люксембург та Німеччина - докладають достатньо зусиль. Вона зазначила, що Бельгія вже передала Україні накопичені відсотки з цих активів, та закликала інших партнерів до аналогічних кроків, утримавшись, однак, від прямої критики.
"Запитайте інших. Чи готові вони?", - риторично запитала вона, говорячи про розподіл відповідальності.
Коментарі Лахбіб пролунали на тлі нещодавнього провалу плану на саміті лідерів Європейської ради. Як стало відомо, ініціативу заблокував прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, висловивши побоювання щодо юридичних та фінансових заходів у відповідь з боку Кремля.
Запропонований механізм передбачав надання Києву так званого "репараційного кредиту". Ці кошти підлягали б поверненню лише в тому випадку, якщо Росія в майбутньому погодиться виплатити Україні репарації за завдані війною збитки. Сума в 140 млрд євро могла б задовольнити фінансові потреби України щонайменше на два наступні роки.
Очікується, що лідери ЄС повернуться до розгляду цього питання на наступному саміті в грудні. Проте, за словами Лахбіб, швидке рішення можливе лише за умови консолідованої позиції всіх 27 держав-членів та підтримки з боку країн "Великої сімки".
"Якщо у нас будуть хороші юристи, хороша система, підтримка "Великої сімки", 27 держав-членів, і всі вони будуть готові взяти на себе відповідальність за Бельгію, все може піти швидко", - підсумувала вона, залишаючи майбутнє "репараційного кредиту" невизначеним.
Нагадаємо, Бельгія вимагає три гарантії для використання активів РФ.