Уряд України активно працює над проєктом державного бюджету на 2026 рік, який передбачає певне зростання соціальних стандартів.
Після трирічного заморожування, очікується підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, що, відповідно, вплине і на розмір пенсій. Деталями майбутніх змін поділився експерт з пенсійних питань Сергій Коробкін, аналізуючи відповідний лист Міністерства фінансів, розісланий до інших відомств.
"Нагадаю, минулого року було вирішено не збільшувати мінімальну зарплату і прожитковий мінімум цілих 3 роки, але наразі Міністерство фінансів почало готувати бюджетну декларацію на 26-28 роки, і там вже закладається підвищення, тобто виплати планують розморозити," – повідомив Коробкін.
Як зростуть мінімальна зарплата та прожитковий мінімум?
За прогнозами та пропозиціями Міністерства фінансів, які навів експерт:
-
Мінімальна заробітна плата:
-
З 1 січня 2026 року: зросте з нинішніх (на 2025 рік) 8000 грн до 8688 грн (збільшення на 688 грн).
-
З 1 січня 2027 року: 9374 грн.
-
З 1 січня 2028 року: 10059 грн.
-
-
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (що дорівнює мінімальній пенсії):
-
Поточний (на 2025 рік): 2361 грн.
-
З 1 січня 2026 року: 2564 грн (збільшення на 203 грн).
-
З 1 січня 2027 року: 2715 грн.
Популярні новини заразПутін висунув умови для припинення війни в Україні: деталі від Reuters
АЗС оновили ціни: скільки тепер коштує бензин, дизель та газ у Київській області
Катастрофа в Нафтогазі: газу та грошей немає, а топ-менеджери жирують за рахунок українців
Українцям можуть скасувати виплати по інвалідності: хто залишиться без пенсії
-
З 1 січня 2028 року: 2859 грн.
-
"Це не якась вигадка. У нас на руках конкретний документ, свідомо складений у Міністерстві фінансів," – підкреслив Сергій Коробкін, водночас зауважуючи, що такі суми "ні в якому разі не можуть перекрити зростання цін". Він нагадав, що "в уряді давно визнають, що навіть не сьогодні, а ще кілька років тому реальний прожитковий мінімум мав складати щонайменше від 6 до 9 тисяч грн."
Експерт також згадав про популістські законопроєкти, як, наприклад, ініціативу Юлії Тимошенко (№12462), що передбачала значно вищі підвищення, але не мала шансів на реалізацію. "Звісно ж, цей законопроєкт навіть до зали Верховної Ради не дійшов... адже він є популістським і нереалістичним," – констатував Коробкін.
Соціальна політика 2026: реформи та завдання для Мінсоцполітики
У листі Мінфіну окреслено низку завдань для Міністерства соціальної політики на наступні роки:
-
Збільшення надходжень Єдиного соціального внеску: пошук шляхів наповнення Пенсійного фонду.
-
Порядок наступної індексації пенсій: розробка механізму з урахуванням наявних бюджетних коштів.
-
Прогноз бюджету Пенсійного фонду на три роки: з урахуванням запровадження пенсійної реформи та її основних параметрів. Тут Коробкін висловив здивування: "Цікаво, що зовсім незрозуміло, про яку саме реформу йдеться. Чи то про запровадження багатостраждальної накопичувальної системи, чи то про бальну систему, яку востаннє нам обіцяли з першого липня 2025 року?"
-
Оцінка ефективності експериментальних соціальних програм: йдеться про підтримку переселенців, осіб похилого віку та з інвалідністю, послуги з формування життєстійкості та соціального супроводу військовослужбовців. Термін дії цих програм спливає у 2025 році, і Мінфін зазначає, що їх виконання "забезпечується не в повному обсязі".
-
Максимальна адресність соціальної підтримки: "Людською мовою це означає, що треба максимально економити і намагатися якомога більше людей позбавити можливості отримувати соціальні виплати, допомагати тільки дійсно найбіднішим," – пояснив Коробкін.
Прогноз економіки України на 2026 рік
Міністерство фінансів, за словами експерта, "оптимістично заявляє, що економіка України поступово відновлюється" і темпи інфляції зменшуються. Однак, визнається, що "економіка залишається вразливою як до зовнішніх, так і до внутрішніх ризиків", а Україна "надалі продовжує спиратися, насамперед, на фінансову підтримку міжнародних партнерів".
При цьому, як зауважив Коробкін, Мінфін робить "дивний" висновок, що можливе зменшення міжнародної допомоги позитивно вплине на скорочення дефіциту держбюджету. "На мою думку, він може зменшитися лише, коли країна віддасть всі борги, а не коли припиниться відповідна допомога," – вважає експерт.
Незважаючи на скромні цифри, сам факт планованого "розморожування" соціальних стандартів після трирічної паузи є позитивним сигналом в умовах воєнного стану, підсумував Сергій Коробкін.