Сенатори Республіканської партії фактично надали президентові США Дональду Трампу повну свободу дій у питанні подальшого тиску на Росію, залишивши Вашингтон перед серпневою перервою без ухвалення ключового санкційного законопроєкту. Як повідомляє The Hill, це дозволяє главі Білого дому самостійно вирішити, чи відповідати на відмову Кремля припинити війну проти України.
На цьому тлі Трамп висунув Володимиру Путіну чіткий ультиматум: або бойові дії буде зупинено до 8 серпня, або Сполучені Штати розпочнуть торговельний тиск на держави, які фінансують російську економіку через закупівлі енергоресурсів. Першим сигналом стало запровадження 25-відсоткового мита на індійський імпорт — оскільки Індія залишається одним із провідних покупців російської нафти.
Попри заяви низки сенаторів про необхідність негайного голосування, санкційний пакет, підготовлений Річардом Блументалем і Ліндсі Гремом, так і не потрапив до порядку денного. Документ передбачав набагато жорсткіші заходи — включно з вторинними митами на рівні 500%, які могли б значно послабити позиції Москви на глобальному енергетичному ринку. Втім, ініціатива зависла у Сенаті, а Білий дім поки діє власними інструментами.
У Конгресі зберігається скепсис щодо того, чи наважиться Трамп на реальні кроки. "Він розчарований у Путіні, але чи означає це конкретні дії — побачимо", — зазначив сенатор Майк Раундс. Демократи також не мають впевненості у намірах президента, хоча й визнають, що сам факт висунення ультиматуму Кремлю — вже політичний зсув.
На тлі зростаючої напруги Трамп не виключає, що санкції можуть виявитися малоефективними. “Я знаю краще за інших, що таке санкції. Але не впевнений, що вони взагалі справляють враження на нього”, — заявив президент, визнаючи обмеженість економічного тиску.
При цьому в адміністрації роблять ставку не лише на мита. У відповідь на погрози з боку Дмитра Медведєва, Трамп повідомив про перекидання ядерних субмарин до зони потенційної ескалації. А у п’ятницю стало відомо, що спецпредставник США з мирних ініціатив Стів Віткофф після візиту до Ізраїлю має вирушити до Москви.
Водночас у Вашингтоні не виключають повернення до законопроєкту у вересні. Частина сенаторів вважає, що саме готовність Конгресу до рішучих дій підштовхнула Трампа до публічного тиску на Кремль. “Законопроєкт дав імпульс і авторитет ідеї санкцій, якої раніше сам Трамп уникав”, — наголосив Блументаль. У тому, що політика вже дає результати, переконана і сенаторка Джин Шахін: Індія після американського рішення призупинила закупівлю російської нафти.
Хоча пакет санкцій залишився в комітетах, його автори вважають, що навіть як інструмент тиску він залишається дієвим. “Якщо навіть президент не підпише документ, сам факт готовності Конгресу має політичну вагу. Це тримає Москву в тонусі”, — заявив сенатор Стів Дейнс.