Сполучені Штати та Європейський Союз готують новий етап санкційної політики, націлений на Китай та Індію через їхню роль у підтримці Росії під час повномасштабного вторгнення в Україну.
Як повідомляє Politico з посиланням на обізнані джерела, в центрі уваги — торговельно-енергетичне співробітництво цих двох країн із Москвою, яке, за оцінками західних дипломатів, суттєво сприяє продовженню війни.
Особливу увагу викликає Індія. Президент США Дональд Трамп, після провалу спроби укласти нову торговельну угоду з Нью-Делі, заявив про намір суттєво підвищити мита на індійський імпорт. За його словами, Індія не лише купує великі обсяги російської нафти, а й перепродає її на світовому ринку з надприбутком. “Їх не хвилює, скільки людей в Україні вбиває російська військова машина… Через це я суттєво підвищу тариф, який Індія сплачує США”, — цитує видання американського лідера.
Минулого місяця Трамп уже заявляв про підтримку ідеї використання тарифного тиску для покарання країн, що продовжують економічну взаємодію з Росією. У Конгресі вже існує законопроєкт, який надає право запроваджувати вторинні тарифи в розмірі щонайменше 500% на імпорт з держав, що закуповують російські енергоносії. Документ, як зазначає Politico, має широку підтримку серед американських законодавців.
Тим часом у ЄС готується власний пакет заходів, спрямованих проти Пекіна. Причиною стали дані розвідки, згідно з якими китайські комплектуючі для безпілотників потрапляють у Росію попри санкції, часто через фіктивні компанії та під виглядом "промислових холодильників". Reuters у липні повідомляло про такі поставки, що викликало гостру реакцію в Брюсселі. За інформацією видання, 15 країн ЄС звернулися до Китаю із відповідними запитами, але Пекін заперечив свою причетність.
Один із західних дипломатів зазначив: “Звіт є точним і показує, що Китай посилює свою роль, як кількісно, так і якісно… Справедливо буде сказати, що без китайської підтримки війна зараз виглядала б зовсім інакше”. За його словами, в ЄС про постачання китайських дронів знали ще до появи публічних розслідувань. “Після серпня ми будемо наполягати на санкціях… Ми хочемо діалогу, але також і дій”, — додав дипломат, наголосивши на важливості збереження економічного тиску.
На цьому тлі Україна також готує власну відповідь. 7 липня уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив, що Київ розглядає можливість запровадження санкцій РНБО проти китайських компаній, продукція яких використовується у дронах, що атакують українські міста. Він підкреслив, що Росія активно нарощує військове виробництво, і без китайських поставок це було б неможливо. Українська влада, за його словами, вже передала Пекіну відповідні дані, однак чіткої відповіді, чому Китай не обмежує експорт до РФ, досі не отримано.
Того ж дня Головне управління розвідки України повідомило, що частка китайських електронних комплектуючих у безпілотниках Shahed, якими Росія щодня атакує Україну, досягла 60–65%.
Також нагадаємо, КНДР хоче відправити до Росії 25 тисяч робітників для виробництва "Шахедів".