Українським пенсіонерам виплачують не всю пенсію через спеціальні обмеження.

Як передає "Хвиля", про це розповів пенсійний експерт видання "На пенсії" Віктор Богданов.

Фахівці наголошують на серйозній проблемі: навіть працівники з великими доходами та тривалим трудовим стажем можуть отримувати занижені пенсійні виплати. Це відбувається через існуючі законодавчі обмеження, які позбавляють громадян значних сум.

Багато пенсіонерів отримують менше, ніж потрібно через спеціальні ліміти, прописані в пенсійному законодавстві.

Експерти вважають головною несправедливістю встановлення стелі заробітної плати, яка береться до уваги щодо розміру пенсії.

До реформи пенсійної системи у 1990-х роках жорстких обмежень на максимальний заробіток для розрахунку пенсії не існувало. Якщо громадянин мав високий дохід, то й пенсія розраховувалася, виходячи з цієї суми.

Проте ухвалений 1991 року український закон "Про пенсійне забезпечення" запровадив обмеження на розмір пенсійних виплат. При цьому лімітів на заробітну плату, з якої перераховувалися внески до Пенсійного фонду, наразі не було.

Виплата пенсій / Фото: Freepik

Головна проблема полягала в тому, що внески утримувалися з повного розміру зарплати, але за призначенням пенсії враховувалася лише її частина. У результаті високооплачувані працівники – металурги, хіміки, працівники атомної галузі, вахтовики – отримували пенсії, які не відповідають їх реальним заробіткам та внескам.

За словами Віктора Богданова, це призводить до зменшення щомісячної пенсії на сотні гривень, а загалом деякі пенсіонери недоотримали десятки та навіть сотні тисяч гривень.

У 2004 році ситуацію частково виправили, встановивши максимальний дохід для нарахування страхових внесків на рівні 5,6 середньої зарплати по країні. У 2011 році цей норматив змінили на 15 прожиткових мінімумів для працездатного населення.

"Сьогодні, через 14 років, ситуація виявляється приголомшливою. Якби уряд не прийняв ті зміни 2011 року, то для обчислення пенсій повинні використати показник 5,6 середніх зарплат, тобто понад 125 тисяч гривень! А так ця межа встановлена ​​на рівні лише 46 тисяч", - підкреслив експерт.

Обмеження коефіцієнта стажу

Популярні новини зараз

Погода на День Незалежності готує українцям сюрприз: синоптик Діденко попередила про різкі зміни

Штрафи до 170 тисяч та 5 років в'язниці: військовозобов'язаним українцям за кордоном вигадали суворі покарання

Демографічна катастрофа: скільки людей втратила Україна від початку повномасштабної війни

Українці можуть втратити житло: який документ потрібно терміново оформити

Показати ще

Віктор Богданов також наголошує на несправедливості обмежень коефіцієнта трудового стажу для пенсіонерів.

Працівники, які зайняті на шкідливих та небезпечних виробництвах (список №1), можуть розраховувати на коефіцієнт не вище 0,85, а для співробітників звичайних професій встановлено ліміт 0,75.

"Ці обмеження знову призводять до того, що пенсіонери щомісяця втрачають кілька сотень гривень. У результаті втрати становлять десятки тисяч, особливо якщо врахувати пенсії до жовтня 2017 року, коли діяв збільшений коефіцієнт стажу 1,35", - пояснив фахівець із пенсійних питань.

Ігнорування частини трудового стажу

Згідно зі статтею 40 українського закону "Про обов'язкове державне пенсійне страхування", заробіток за час страхового стажу до 1 липня 2000 року зараховується лише за умови надання довідки від сервісного центру Пенсійного фонду відповідного регіону.

При зверненні пенсіонерів за перерахуванням пенсії їм часто відмовляють, пояснюючи це письмово відсутністю первинної бухгалтерської звітності про нарахування зарплати за період, зазначений у довідках.

"Хоч закон не вимагає обов'язкового підтвердження довідки про зарплату первинними документами, на практиці так і відбувається, якщо довідка викликає підозри. При перевірці таких довідок Пенсійний фонд може вимагати первинні документи - накази, табелі обліку робочого часу, особові рахунки для підтвердження їх справжності. Але де звичайниа людина візьме такі первинні бухгалтерські документи?", - запитав експерт.

Нагадаємо, в Україні змінять здобуття соціальної допомоги.