Міністр притулку та міграції Нідерландів Кейцер заявила, що українські чоловіки, які працюють у країні, повинні самостійно вирішувати питання свого житла. Таке рішення стало відповіддю на заклики Червоного Хреста та муніципалітетів, які стикаються з критичною нестачею місць для розміщення українців.
Міністр пояснила, що Нідерланди поступово досягають меж можливостей щодо організації притулку для біженців. За її словами, цілком розумно, щоб чоловіки з роботою та доходом самостійно влаштовували та оплачували житло - наприклад, у родичів або через роботодавців. Кейцер порівнює ситуацію з голландцями, які також самі забезпечують собі житло.
Водночас міністр наголошує, що матері з дітьми продовжуватимуть отримувати притулок від держави. "Їм не можна сказати: розбирайтеся самі", - зазначила вона. Українців, які потрапили до Нідерландів через інші країни ЄС, планують заохочувати повернутися до тих держав.
На сьогодні муніципалітети мають близько 97 тисяч ліжок для українців - усі місця заповнені. Щомісяця до країни прибувають сотні нових біженців. У серпні зафіксували рекордну кількість - 435 українців звернулися до Червоного Хреста.
Згідно з Європейською директивою про тимчасовий захист, українські біженці мають право на житло та освіту в Нідерландах. Цю програму нещодавно продовжили до 4 березня 2027 року. Муніципалітети зобов'язані забезпечувати місця розміщення відповідно до своїх можливостей та отримують фінансування за кожного біженця.
Представник Червоного Хреста розкритикував пропозиції міністра, назвавши їх неефективними. "Вже цілий рік люди в розпачі звертаються до нас", - заявив він. За його словами, політики мали б знайти рішення рік тому, створивши більше місць для людей, які рятуються від війни в Україні.
"Звісно, добре було б, якби люди переїжджали у власне житло. Але його немає. Неможливо перекладати цю відповідальність на самих людей", - підкреслив представник організації.
Нагадаємо, що Рада ЄС ухвалила нові рекомендації, які змінять правовий статус українців за кордоном. Основна мета полягає у забезпеченні поступового переходу до інших статусів проживання або сприянні поверненню в Україну, коли це дозволять умови. Країнам ЄС рекомендується надавати національні дозволи на проживання на підставі працевлаштування, навчання чи возз'єднання сімей.
Варто додати, що Польща посилює правила надання соціальної допомоги, запроваджуючи щомісячні перевірки для українців, які отримують виплати "800+". За новим законом, який діятиме до 4 березня 2026 року, право на допомогу на дітей буде пов'язане з офіційним працевлаштуванням батьків та навчанням дітей у польських школах. У разі відсутності роботи виплати припинятимуть.
Крім того, для українських біженців існують альтернативні способи, щоб легально залишитися в Польщі, крім тимчасового захисту. Найбільш популярним варіантом є оформлення "карти побиту" (дозволу на тимчасове або постійне проживання), а також є можливість отримати студентську візу, спеціальні дозволи для лікування, або EU Blue Card для висококваліфікованих фахівців.
Також варто зауважити, що на тлі змін у правилах перебування посилилися і заходи контролю, що призводить до депортацій з Польщі. Протягом серпня 2025 року було депортовано десятки українців за порушення громадського порядку та інші правопорушення, такі як крадіжки та керування у нетверезому стані. Порушникам забороняють в'їзд до країн Шенгенської зони на термін від 5 до 10 років.