Попри десятки мільярдів гривень, витрачених на житлові програми для внутрішньо переміщених осіб, потреби понад чотирьох мільйонів українців залишаються майже незрушними. Держава не має чіткої системи обліку тих, кого і як саме необхідно забезпечувати житлом, а статистика різних відомств суперечить одна одній.
Як повідомляє Економічна правда, з початку повномасштабного вторгнення на житлові сертифікати, компенсації та міжнародні проєкти Україна спрямувала понад 17,8 млрд грн, ще 3,8 млрд грн витратили на безоплатне розміщення переселенців. Окремі програми реалізовувались за підтримки донорів, зокрема проєкт HOPE на 224 млн доларів чи позика ЄІБ у 200 млн євро. Та, попри фінансування, житлові механізми показують низьку результативність.
Єдина база даних внутрішньо переміщених осіб, що мала б відображати їхні житлові потреби, не дає чіткої відповіді, хто саме потребує житла та якого саме. У лютому 2025 року в "Інформаційно-обчислювальному центрі" визнали, що реальних даних немає, а вже в серпні заявили протилежне – що інформація існує, але в реєстрі не передбачено детального визначення житлових потреб. За офіційними відповідями, у серпні було майже 220 тисяч активних заяв, але закрито лише 63. Це породжує сумніви, чи дійсно житло отримали лише кількадесят переселенців, чи система працює некоректно.
Міністерство розвитку громад і територій повідомляє інші цифри: станом на кінець 2024 року в черзі на тимчасове житло перебувало 23 тисячі ВПО, з яких за два роки житло отримали лише 4,2 тисячі. Цей розрив між даними вказує на відсутність єдиної категоризації потреб і неможливість коректно планувати бюджет.
Проблеми підтверджує й Держстат, який не отримав від Мінсоцполітики повних і достовірних даних щодо кількості переселенців у громадах. Рахункова палата виявила ще й переплати: у 2022 році понад 94 тисячі ВПО, які перебували за кордоном, продовжували отримувати допомогу на проживання. Це обійшлося бюджету майже у 900 мільйонів гривень.
Попри хаотичність обліку, окремі програми все ж демонструють ефективність. Зокрема, механізм житлових сертифікатів для компенсації зруйнованого житла забезпечив переселенців 4 419 сертифікатами на суму 6,1 млрд грн. Проте інші інструменти мають набагато слабший результат. Так, пільгова іпотека "єОселя" за понад 140 тисячами заяв завершилась лише 340 підписаними договорами, що становить менше 1%.
Загалом протягом 2022–2024 років житло або фінансову підтримку отримали близько 13,3 тисячі переселенців. Це лише 6% від кількості зареєстрованих у базі житлових потреб та менше 0,3% від загальної кількості ВПО. Експерти наголошують: проблема не у відсутності грошей, а у відсутності прозорої системи, яка дозволила б адресно закривати потреби.
У липні 2025 року уряд ухвалив нову програму соціального орендного житла на кредитні кошти ЄІБ у 200 млн євро. Але без чітких реєстрів і прозорих процедур ризик провалу зберігається. Як зазначають аналітики, "кожна гривня у житло для ВПО має давати максимум закритих потреб та довгостроковий ефект інтеграції". Інакше нові проєкти ризикують перетворитися на дорогі, але неефективні інвестиції.
Раніше звіт ООН розкрив реальну картину життя українських переселенців.