Державний секретар Марко Рубіо заявив європейським союзникам, що Сполучені Штати мають намір укласти мирну угоду з Росією перш ніж приступлять до обговорення будь-яких гарантій безпеки для України.

Про це американському виданню Poltico повідомили європейський дипломат і джерело, знайоме зі змістом переговорів.

Ця умова стала ключовим елементом американських пропозицій Києву, озвучених минулого тижня. Під час телефонної розмови з європейськими чиновниками у вівторок Рубіо підкреслив, що президент Дональд Трамп планує домовитися про довгострокові гарантії безпеки України пізніше — після досягнення мирної угоди. За словами співрозмовників видання, це має дозволити Києву почуватися в безпеці.

Позиція українського керівництва

Лідери України розглядають західні гарантії безпеки як наріжний камінь будь-якої реалістичної домовленості з Росією. Однак члени НАТО поки не виробили єдиного розуміння того, як підтримати виснажену війною країну — як у військовому плані, так і через розвідувальне співробітництво.

Трамп заявив, що не запросить українського президента до Білого дому до підписання угоди.

Деталі женевських переговорів

Згідно з інформацією другого європейського дипломата, якому, як і іншим опитаним джерелам, було надано анонімність для обговорення делікатних питань, Рубіо згадував про гарантії безпеки для України під час переговорів минулих вихідних у Женеві. Однак він не став вдаватися в подробиці і не повторив цю пропозицію під час наступної телефонної розмови з британськими та французькими представниками.

За словами того ж дипломата, держсекретар у загальних рисах згадав кілька інших питань, які необхідно вирішити після укладення угоди. Європейці інтерпретували це як вказівку на територіальну цілісність України та долю заморожених російських активів.

Офіційна позиція Білого дому

Адміністрація наполягає, що будь-який остаточний мирний план включатиме гарантії безпеки.

«Адміністрація Трампа неодноразово заявляла, як публічно, так і приватно, що будь-яка угода повинна забезпечувати повні гарантії безпеки та стримування для України», — заявила прес-секретар Анна Келлі. Вона додала, що команда президента з національної безпеки продовжує працювати з обома сторонами, щоб покласти край конфлікту та забезпечити «міцний мир, який можна примусово виконати».

Держдепартамент не відповів на запит про коментар.

Зміст первинного плану

Первинні пропозиції США щодо врегулювання конфлікту, що розповсюджувалися минулого тижня, передбачали обмеження чисельності українських збройних сил до 600 000 осіб, не встановлюючи при цьому жодних обмежень для російських сил. Рубіо та інші офіційні особи США згодом захищали план із 28 пунктів, характеризуючи його як відправну точку для переговорів, а не як остаточну пропозицію.

Зміна американської позиції

Адміністрація Трампа все більше відходить від повної підтримки України до більш нейтральної позиції на переговорах. У четвер Рубіо заявив європейським колегам, що США не можуть розглядатися як неупереджений посередник, оскільки одночасно надають військову допомогу Україні та вводять санкції проти Росії. Про це повідомили два європейських дипломати.

Тиск з боку Конгресу

Тим не менш, адміністрація Трампа стикається з певним тиском — навіть з боку республіканців у Конгресі — з вимогами надати Україні надійні гарантії, які дозволили б їй запобігти новому російському вторгненню.

Популярні новини зараз

"Путін переконав Трампа": як Віткофф позбавив Україну ракет Tomahawk

Bloomberg отримав записи розмов: Віткофф радив Кремлю, як "продати" Трампу план щодо України

Туалетний папір більше не актуальний: чим його замінюють у ЄС і чому це варто зробити українцям

Ходять по квартирах: чиє житло в Україні жорстко перевірять

Показати ще

«Якщо Україна повинна відмовитися від будь-яких територій, це має супроводжуватися, наприклад, угодами про безпеку з НАТО та США відповідно до статті 5, тому що це єдиний спосіб завадити Росії знову зробити те саме», — заявив конгресмен Дон Бейкон (республіканець від штату Небраска), маючи на увазі положення, що зобов'язує країни НАТО захищати одна одну у разі нападу. «Це кінцевий результат будь-якої угоди».

Масштаби американської допомоги

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року США надали Україні військову допомогу на суму майже 67 мільярдів доларів. Втім, значна частина цієї допомоги була виділена за адміністрації Байдена.

США розробили план у рамках НАТО, згідно з яким окремі європейські країни можуть закуповувати американську зброю для України. Європейський Союз також прагне використовувати заморожені російські активи для надання подальшої допомоги.

Один український чиновник заявив, що не бачить жодних ознак готовності адміністрації Трампа збільшити обсяги допомоги.

Європейська ініціатива

Франція та Великобританія значною мірою взяли на себе провідну роль у «коаліції бажаючих», що складається з 33 країн, які розглядають можливість розміщення європейських військ в Україні.

Побоювання європейських партнерів

Деякі європейські країни побоюються, що адміністрація Трампа схилить шальки терезів на користь Росії.

«Жодного слова про права людини, гуманітарне право, міжнародне право чи принципи», — заявив третій європейський дипломат, говорячи про мирні плани. «Це створює нову європейську „архітектуру безпеки", повну дір».

Бюджетна катастрофа в повоєнній Україні

Тим часом, експерти попереджають про наближення бюджетної кризи, яка може поставити під загрозу будь-які мирні домовленості. Економіст Олег Устенко в інтерв'ю YouTube-каналу Юрія Романенка представив катастрофічний прогноз для повоєнної України: на всі соціальні видатки залишиться лише 3% ВВП, або близько 6 мільярдів доларів на рік.

За розрахунками експерта, утримання армії у 800 тисяч осіб потребуватиме 60 мільярдів доларів щорічно — це 30% поточного ВВП. Медичне обслуговування ветеранів і створення безбар'єрного середовища обійдеться ще в 10 мільярдів доларів (5% ВВП). Обслуговування державного боргу, що досяг 100% ВВП, потребуватиме мінімум 2% ВВП.

«Ти отримуєш 37% ВВП, які от просто обов'язкові – вийми і поклади. А у тебе 40% твого ВВП перерозподіляється через державний бюджет. Так що на все інше, на всякі хотілки політичного характеру, на запити, які формує суспільство, на все про все залишається 3% ВВП», — підрахував Устенко.

Економіст підкреслив, що зараз на всі видатки, не пов'язані з сектором безпеки та оборони, витрачається 45 мільярдів доларів. Це означає необхідність скорочення соціальних видатків більш ніж у сім разів. За такого розкладу навіть пенсійний фонд не зможе покрити свій дефіцит.

Устенко також відзначив необхідність додати виплати за загиблих воїнів ЗСУ по 15 мільйонів гривень, що з урахуванням кількості загиблих складе десятки мільярдів доларів. Експерт підкреслив, що всі ці питання мають бути вирішені до підписання мирного договору, інакше країна опиниться сам на сам з нерозв'язними фінансовими проблемами.

Ці розрахунки ставлять під сумнів здійсненність американської пропозиції про обмеження української армії до 600 тисяч осіб, оскільки навіть утримання армії у 800 тисяч при передбачуваних витратах потребуватиме радикальної перебудови всієї бюджетної політики країни.

Скандал із записами Віткоффа

Додаткову напругу у відносини між Вашингтоном і Києвом вніс скандал з витоком записів розмов спеціального посланника США Стіва Віткоффа. В оприлюднених записах американський дипломат обговорював деталі мирного плану з українськими чиновниками, що викликало різку критику з боку Білого дому. Адміністрація Трампа назвала публікацію записів порушенням довіри та зажадала від Києва провести розслідування джерела витоку.

Основні положення 28-пунктного плану

Згідно з деталями, що просочилися, мирний план Трампа з 28 пунктів включає:

  • Обмеження українських збройних сил до 600 000 осіб без відповідних обмежень для Росії
  • Створення демілітаризованої зони вздовж лінії зіткнення
  • Відстрочку питання про членство України в НАТО на невизначений термін
  • Поступове зняття санкцій з Росії в обмін на дотримання умов перемир'я
  • Відновлення економічних зв'язків між Україною та Росією
  • Механізм міжнародного контролю за дотриманням домовленостей
  • Зобов'язання щодо відновлення інфраструктури в зоні конфлікту

План також передбачає створення міжнародного фонду реконструкції за участю США, ЄС та приватних інвесторів.