Металургійний сектор Росії протягом 2025 року демонструє стійке падіння. Відсутність доступу до західних ринків та агресивна політика Китаю ставлять галузь у безвихідь, вихід з якої можливий не раніше 2027 року.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, до кінця поточного року обсяги виплавки сталі в РФ скоротяться до 66,5 млн тонн (мінус 6 %), а внутрішній попит обвалиться ще суттєвіше — на 12 %.
Оперативні дані за десять місяців 2025 року підтверджують негативний тренд:
Виплавка легованої сталі впала одразу на 15 %.
Виробництво чавуну знизилося на 5,6 %.
Випуск труб та металоконструкцій скоротився на 11,9 %, що свідчить про системну кризу в будівництві та інфраструктурних проєктах.
Санкційний удар та китайський "ніж у спину"
Втрата ринку ЄС, куди раніше йшло до 17 % російського експорту, коштувала агресору близько 9 млрд доларів США. Спроби переорієнтуватися на Азію та Африку виявилися неефективними через низьку маржинальність. Ситуацію погіршив Китай: експортуючи понад 110 млн тонн сталі на рік, Пекін перенаситив світовий ринок, що обвалило ціни на 10–20 %. Російські виробники не можуть конкурувати з китайським демпінгом.
Фінансовий зашморг
Внутрішні чинники лише посилюють колапс:
Дорогі кредити: Навіть при ключовій ставці 16,5 % реальна вартість позик для бізнесу сягає 18–25 %, що робить будь-які інвестиції неможливими.
Податковий тиск: Кремль продовжує стягувати акциз на рідку сталь, хоча собівартість виробництва ($435 за тонну) вже давно перевищила всі ліміти рентабельності.
Галузь переходить у режим консервації потужностей. Без глибоких структурних змін, ознак яких наразі немає, російська металургія приречена на довготривалу деградацію, перетворюючись із драйвера економіки на сектор, що виживає за рахунок держдотацій.