Європа знову не виправдала очікувань України.
Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі The Telegraph.
Брюссель ухвалив рішення, яке врятує Україну від фінансового колапсу цієї зими, але водночас викликає серйозні запитання щодо реальної готовності Європи підтримувати Київ.
Увечері 18 грудня європейські лідери домовилися про виділення Україні близько €90 мільярдів шляхом випуску єврооблігацій. Ці кошти дозволять державі й надалі виплачувати зарплати військовим і утримувати потужну оборону. Втім, згоди щодо використання заморожених російських активів для так званого репараційного кредиту досягти так і не вдалося.
За словами британського журналіста та історика Оуена Метьюза, єврооблігації насправді є безпечнішим інструментом для України. Вони не створюють ризиків майбутніх судових позовів з боку Москви й не підривають європейську відданість принципам верховенства права. Крім того, на відміну від сумнівного репараційного механізму, схему з облігаціями значно легше застосовувати повторно.
Прагматизм перемагає солідарність
Однак є й тривожний бік. Європа знову продемонструвала, що для багатьох її членів власні інтереси залишаються важливішими за потреби України. Це видно із санкційних винятків, які дозволяють Іспанії, Нідерландам і Бельгії продовжувати імпорт великих обсягів російського зрідженого газу. Австрійський Raiffeisen і італійський UniCredit досі ведуть бізнес у Росії. Гучні заяви про підтримку Києва надто часто супроводжуються прагматичними, а іноді й відверто егоїстичними рішеннями.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер зазнав критики за блокування ініціатив Єврокомісії щодо конфіскації активів Центробанку РФ, що зберігаються в його країні. Втім, його позиція зводилася лише до вимоги колективних гарантій: якщо Росія ніколи не виплатить репарацій і подасть позов про повернення коштів, Бельгія не повинна залишитися сам на сам із фінансовими наслідками.
Однак надто багато європейських союзників України відмовилися брати на себе такі ризики.
Чому багата Європа позичає гроші?
Ще більше Київ непокоїть те, що Європа із сукупним ВВП у €17,9 трильйона обрала шлях запозичень на ринку облігацій, а не пряме фінансування з власних бюджетів.
Багато провідних європейських політиків називають підтримку України питанням екзистенційної безпеки для всього континенту. "Перед нами простий вибір: або гроші сьогодні, або кров завтра. Йдеться не лише про Україну — йдеться про Європу", — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Залишилося менше місяця: українців чекають важливі зміни з паспортами
Згорять першими: які прилади потрібно знеструмити при відключеннях світла
В Україні обмежили вік водіїв: кому заборонено сідати за кермо
Штрафи за одяг до 6800 гривень: що заборонили носити українцям
Якщо це справді так, постає логічне запитання: чому ж Європа готова фінансувати війну переважно коштом зовнішніх інвесторів? Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягав, що використання заморожених російських активів є "єдиним можливим варіантом". Насправді ж ключову роль відіграватимуть саме покупці єврооблігацій.
Проблема полягає в тому, що більшість великих європейських економік мають значні дефіцити та критичний рівень заборгованості — вільних ресурсів для України майже не залишилося.
Фінансове самогубство чи прагматизм?
Як застерігав минулого місяця президент Франції Еммануель Макрон, пряма конфіскація російських державних активів могла б стати фінансовим самогубством для Європи — рівнозначним "відрізанню гілки", на якій тримаються її власні фінанси. Вихід із європейських ринків таких інвесторів, як Китай, Саудівська Аравія чи Катар, міг би спричинити різке зростання відсоткових ставок і серйозно підірвати довіру до євро.
У цьому сенсі Європа уникнула серйозної небезпеки, залишивши російські резерви недоторканими. Ба більше, між представниками Кремля та Білого дому вже обговорювалися різні варіанти використання активів Центробанку РФ як фонду для повоєнного відновлення України. Будь-яке політичне врегулювання цього питання було б неможливим, якби Європа просто спрямувала ці кошти на фінансування війни, зазначає Метьюз.
Можливо, ключовою в цій дискусії стала позиція прем’єр-міністра Італії Джорджі Мелоні, яка поставила під сумнів доцільність витрачання російських активів на продовження бойових дій замість їх використання для відновлення України після завершення конфлікту.
"Тепер, коли на кону опинилися власні гроші Європи, цілком імовірно, що більше зусиль буде спрямовано на пошук миру, а не на фінансування війни, яку Україна поступово програє", — підсумовує журналіст.
Таким чином, рішення про €90 мільярдів — це водночас і порятунок, і тривожний сигнал. Україна отримає необхідні кошти для продовження оборони, але ціна цього рішення — збереження російських активів і зростання сумнівів у готовності Європи йти до кінця в підтримці Києва.
Раніше повідомлялося, що Британія "злила" план із російськими мільярдами.