Україна залишається одним із найбільших у світі замовників засобів реабілітації через повномасштабну війну, проте ринок високотехнологічного протезування майже повністю заповнений іноземними виробниками.
Про це в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" розповів директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко.
За словами керівника Фонду, ситуація з локалізацією виробництва складних протезів залишається критичною. Найбільшими постачальниками комплектуючих наразі є Німеччина, Ісландія, Велика Британія та США.
"З технічної точки зору, протез – це набір комплектуючих, які з'єднані в один виріб. Якщо говорити про високофункціональні, високоякісні, високотехнологічні вузли… По нижніх кінцівках виробництво стоп у нас в державі трохи є. Високофункціональних, так званої біоніки, колінних вузлів з мікропроцесорним управлінням, практично немає, і на 99% це імпортні складові", — зазначив Музиченко.
Він додав, що по верхніх кінцівках ситуація дещо краща завдяки розвитку кількох вітчизняних виробників кистей, проте у сегменті ліктьових вузлів пропозиція від українських компаній фактично відсутня.
"І як підсумок говоримо, що по високофункціональному протизуванню понад 95% це імпортні виробники", — констатував директор Фонду.
Щодо простіших моделей, які працюють на гідравлічних чи пневматичних системах, частка українських компонентів (штанг, кріплень, штифтів) складає близько 10–15%. Через таку структуру ринку Україна стикається з викликами в логістиці та залежністю від цін іноземних компаній.
Аби змінити ситуацію, уряд готує запуск спеціальної грантової програми для українських розробників, яка має запрацювати у 2026 році. Проєкт реалізується спільно з Міністерством цифрової трансформації.
"Наразі вже підготовлено і погоджено певну рамку для того, щоб мати передумови для запуску такої грантової програми для вітчизняних стартапів, для тих, хто здійснює розробку, або для підтримки в форматі переходу в малосерійний запуск виробництва", — повідомив Віталій Музиченко.
Програма фокусуватиметься на трьох напрямках: підтримка конструкторських рішень, розробка життєздатних прототипів та масштабування вже існуючих виробів для їхнього подальшого вдосконалення.