2025 рік став парадоксальним для українського агросектору: з одного боку – рекордні темпи законодавчого зближення з Євросоюзом, з іншого – колосальні фінансові втрати через непередбачувану торговельну політику партнерів. Станом на 1 грудня Україна недоекспортувала агрохарчової продукції на суму 2,2 мільярда євро.
Про це заявила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко під час конференції "Ведення агробізнесу в Україні".
Чому впала виручка: фактор "трьох режимів"
За словами експертки, левова частка втрат (95%) припадає саме на скорочення експорту до країн Євросоюзу. Головна причина – відсутність стабільних правил гри. Цього року українські експортери вперше в історії зіткнулися з безпрецедентною турбулентністю, пройшовши через три різні формати торгівлі:
Автономні торговельні заходи (пільговий режим).
Перехідний період.
Оновлений режим ПВЗВТ (Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі) з поверненням тарифних квот і мит.
Ситуацію погіршив механізм "захисних заходів", який дозволив окремим країнам ЄС блокувати український імпорт за найменшої підозри на тиск на їхні внутрішні ринки.
Політичний успіх: найшвидший скринінг в історії
Попри торговельні бар'єри, у законодавчому полі Україна зробила гігантський ривок.
Завершено скринінг (перевірку) українського законодавства на відповідність нормам ЄС – цей процес став найшвидшим в історії розширення Союзу.
Єврокомісія у звіті про розширення відзначила прогрес у сфері харчової безпечності.
До кінця року очікується відкриття переговорних кластерів, зокрема п'ятого, що стосується сільського господарства.
Морський блеф Кремля: чому російські верфі будують лише паперові судна
Нові тарифи на газ у 2026 році: кому підвищать ціни і як перерахують доставку
Люди масово скаржаться на сонячні панелі: 5 головних претензій
Тариф на електроенергію з 1 січня 2026 року: рішення вже ухвалено
Виклик до 2028 року: нові стандарти
Проте розслаблятися зарано. Попереду – імплементація близько 20 виробничих стандартів ЄС, які мають запрацювати до кінця 2028 року. В УКАБ наголошують: щоб це не вбило вітчизняного виробника, переговорні групи зараз працюють над обґрунтуванням перехідних періодів та компенсаторних механізмів.
"Для успішної інтеграції... потрібно чітко розуміти, де і в яких умовах сьогодні знаходяться українські аграрії. Чим швидше бізнес почне вивчати законодавство Євросоюзу... тим краще ми будемо розуміти, як підготуватись до вступу", – підкреслила Олександра Авраменко.
Зміна філософії: ефективність проти дотацій
Ключовий меседж, який Україна намагається донести до Брюсселя: наш агросектор – це не тягар, а посилення стратегічної автономії ЄС.
В УКАБ зазначають, що українська модель кардинально відрізняється від європейської. Якщо фермери ЄС значною мірою залежать від дотацій для підтримання самозабезпечення, то українське агро орієнтоване на економічну ефективність.
"Разом з Україною Європейський Союз стає сильнішим", – резюмувала Авраменко, додавши, що український потенціал критично важливий не лише для продовольчої безпеки, а й для розвитку зеленої енергетики в Європі.