Україна офіційно завершила збиральну кампанію 2025 року, отримавши 57,6 млн тонн зернових та 17,3 млн тонн олійних культур.
Попри війну та складну погоду, ці показники вивели державу на друге місце серед виробників Європейського Союзу, залишивши позаду таких аграрних гігантів, як Німеччина та Польща, повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.
За загальним валом зерна, який після завершення збирання кукурудзи має сягнути 60 млн тонн, Україна поступається лише Франції (63,1 млн тонн), але значно випереджає Німеччину (45,2 млн тонн).
У розрізі окремих культур українські аграрії стали абсолютними лідерами на континенті:
Кукурудза: зібрано 23,5 млн тонн.
Соняшник: 9 млн тонн — це більше, ніж сумарний врожай цієї культури у всіх країнах ЄС разом узятих (8,5 млн тонн).
Щодо ефективності виробництва, то середня врожайність зернових склала 5,08 т/га. Це 18-й показник серед 27 країн блоку: Україна вже працює на 15% ефективніше за Іспанію та на 11% краще за Румунію, проте все ще відстає від технологічних лідерів — Франції та Німеччини — на 42-48%. У міністерстві цей розрив вважають не недоліком, а свідченням величезного потенціалу для росту за умови залучення інвестицій.
"Український агросектор не створює загроз для ринку ЄС, а навпаки - посилює стабільність постачання та зміцнює глобальну продовольчу безпеку", - підсумував заступник міністра Тарас Висоцький.
Агросезон-2025 та виклики воєнного часу
Попри високі показники порівняно з ЄС, валовий збір пізніх культур в Україні у 2025 році суттєво постраждав від аномальної літньої спеки та посухи, яка найбільше вдарила по посівах кукурудзи в степовій зоні. Екстремальні температури під час цвітіння та наливу зерна призвели до того, що в окремих південних регіонах, зокрема на Херсонщині, врожайність впала майже вдвічі (до 3 т/га), а частина посівів просто вигоріла, що не дозволило досягти довоєнних рекордів. Саме кліматичний фактор, помножений на дефіцит добрив, став причиною зниження загального валу кукурудзи до 23,5 млн тонн, хоча Україна й зберегла лідерство в Європі.
Також критичним викликом для галузі у 2025 році став гострий кадровий дефіцит, спричинений мобілізацією, що змусив агрохолдинги масово перенавчати персонал та залучати жінок до керування сільгосптехнікою. Водночас ринок зазнав структурних змін: зафіксовано рекордне зростання кількості нових ФОПів у агросекторі (+52%), що свідчить про активну переорієнтацію малого бізнесу на фермерство в умовах економічної нестабільності.
У 2025 році експортна логістика залежала від стабільності Українського морського коридору, через який за час його роботи пройшло вже майже 100 млн тонн вантажів, що дозволило компенсувати обмеження на західних кордонах. Однак торгівля з ЄС ускладнилася поверненням тарифних квот та мит на "чутливі" товари (цукор, яйця, овес) після завершення пільгового періоду Autonomous Trade Measures, що змушує українських експортерів знову активніше дивитися в бік ринків Азії та Африки.