Держава розпочинає масштабну мобілізацію нерухомості для потреб внутрішньо переміщених осіб.
Уряд вирішив передати для розселення громадян об'єкти, що перебувають у державній власності, а також арештоване майно, яким управляє АРМА. Про це повідомила Юлія Свириденко, зазначивши, що приміщення не повинні простоювати.
До першого списку на передачу вже включено 112 об'єктів. Це житлові будинки спільного проживання, готелі, переобладнані офіси та будівлі громадського дозвілля, розташовані в різних областях України.
Графік реалізації:
До кінця січня 2026 року: приміщення розподілять між органами, відповідальними за ВПО.
Перший квартал 2026 року: початок фактичного заселення людей.
Окремий фокус — на освітніх закладах. Міністерству освіти і науки доручено провести ревізію об'єктів, які не використовувалися за призначенням протягом останнього року. Для таких будівель вже розроблено механізм передачі новим управителям за символічну ціну — 1 гривня.
Процес на цьому не зупиняється: протягом місяця міністерства, обласні адміністрації та АРМА повинні подати уряду додатковий перелік нерухомості, яку можна перепрофілювати під житло.
Роль АРМА та механізм "1 гривня"
АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів) управляє майном, арештованим у кримінальних провадженнях, зокрема активами проросійських діячів та колаборантів. Раніше такі об'єкти (готелі, бази відпочинку, санаторії) часто простоювали роками через бюрократичні перепони, втрачаючи вартість та руйнуючись без догляду. Передача їх під соціальне житло вирішує подвійну проблему: зберігає інфраструктуру та забезпечує дах над головою тисячам людей.
Механізм оренди державного майна за 1 гривню на рік зазвичай застосовується для громадських організацій, комунальних установ або органів місцевого самоврядування, які беруть на себе зобов'язання утримувати будівлю та використовувати її виключно для соціальних потреб (у цьому випадку — проживання ВПО). Це дозволяє громадам швидко організувати шелтери, не витрачаючи мільйони на комерційну оренду приміщень.
Інвентаризація об'єктів Міносвіти є логічним кроком на тлі демографічної кризи та міграції: багато гуртожитків професійно-технічних училищ або корпусів інститутів у невеликих містах стоять напівпорожніми, маючи при цьому базові комунікації (воду, опалення), що робить їх ідеальними кандидатами для швидкого переобладнання під житло.