Наявність запису в трудовій книжці не є автоматичною підставою для зарахування періоду роботи до страхового стажу при призначенні пенсії. Таку позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №300/8132/23.
Як повідомляє "Судово-юридична газета", прецедент стосувався чоловіка, якому спочатку призначили пенсію з урахуванням роботи на малому підприємстві "Мішель" у 1992-2003 роках, але згодом Пенсійний фонд скасував це рішення. У ПФУ виникли сумніви через розбіжності: підприємство було ліквідоване у 2002 році, тоді як у трудовій книжці запис про звільнення датований 2004 роком.
Додатковим аргументом стала відсутність ідентифікаційного коду на печатці та даних у системі персоніфікованого обліку.
Позивач наполягав, що трудова книжка є основним документом, а працівник не повинен відповідати за помилки роботодавця. Суди попередніх інстанцій підтримали громадянина, проте Верховний Суд частково став на бік ПФУ.
Судді наголосили: трудова книжка - основний, але не єдиний доказ стажу. Якщо записи містять суттєві суперечності (наприклад, робота після ліквідації фірми), їх необхідно перевіряти іншими документами, а сплата страхових внесків має вирішальне значення. Справу направили на новий розгляд.
Також нагадаємо, як змінилися вимоги до стажу у 2026 році.