В мережі активно поширюються повідомлення про нібито нову грошову допомогу під назвою "Тепла зима". Шахраї запевняють, що виплати здійснюються за підтримки "європейських партнерів" і складають 6318 гривень на кожного члена сім'ї.
Про це повідомили у Центрі протидії дезінформації.
Для отримання коштів громадянам пропонують перейти за сумнівним посиланням та "залишити заявку". У відомстві наголошують: це чергова фішингова схема, розрахована на довірливих користувачів.
"Жодної подібної програми європейські партнери не оголошували. Інформація про реальні виплати завжди публікується на офіційних ресурсах компетентних осіб або структур", - зазначили в ЦПД.
Головна мета зловмисників - виманити персональні дані українців та отримати доступ до їхніх банківських рахунків. Фахівці закликають у жодному разі не переходити за подібними посиланнями та не вводити реквізити своїх карток на підозрілих сайтах.
Зазначимо, що шахрайська кампанія "Тепла зима" є класичним прикладом мімікрії під державні та міжнародні гуманітарні ініціативи. Сума у 6318 гривень, яку аферисти обіцяють кожному члену родини, обрана не випадково: використання некруглих чисел (на відміну від стандартних 5000 чи 10000) психологічно сприймається жертвами як результат точного бюрократичного розрахунку, що підвищує рівень довіри до повідомлення. Подібні схеми активізуються саме в осінньо-зимовий період, паразитуючи на реальних інформаційних приводах щодо субсидій на опалення та партнерських програм ЄС.
Варто знати, що справжня допомога від міжнародних донорів (таких як УВКБ ООН, ЮНІСЕФ чи Червоний Хрест) ніколи не оформлюється через телеграм-боти чи сумнівні сайти-одноденки. Офіційні алгоритми передбачають подання заявок виключно через платформу "єДопомога", застосунок "Дія" або під час особистої реєстрації в пунктах міжнародних місій. Крім того, реальні суми виплат зазвичай прив'язані до прожиткового мінімуму або фіксованих траншів (наприклад, 3600 грн на місяць протягом кварталу), а не довільних цифр на кшталт 6318 грн.
Додамо, що кінцевою метою таких ресурсів часто є не лише крадіжка коштів "тут і зараз", а й збір бази "живих" фінансових номерів та паролів до онлайн-банкінгу (фішинг). Отримавши доступ до акаунту жертви, зловмисники можуть не лише вивести власні кошти користувача, але й оформити на його ім'я швидкі кредити або використати рахунок для "відмивання" брудних грошей через ланцюжок транзакцій (т.зв. дропи), що в майбутньому загрожує власнику картки блокуванням рахунків та кримінальною відповідальністю.