Накопичення, індексація та обмеження: що зміниться для пенсіонерів у 2025 році

Українцям розповіли, які зміни очікують пенсіонерів у 2025 році.

Як передає "Хвиля", про це Соцпорталу повідомив незалежний експерт із пенсійного забезпечення Сергій Коробкін.

В Україні розмір середньої пенсії становить приблизно 6300 гривень, але більшість пенсіонерів — близько двох третин — отримують менш ніж 5000 гривень на місяць. Такі суми, на думку експерта Сергія Коробкіна, фактично означають перебування на межі бідності, особливо якщо в людини немає додаткових заощаджень або допомоги від родичів. Влада постійно намагається модернізувати пенсійну систему, але економічна ситуація в країні вносить свої корективи в ці плани.

Офіційно пенсійна система України декларується як трирівнева:

• перший рівень – солідарний,
• другий – накопичувальний,
• третій – приватні пенсійні фонди.

На практиці ситуація кардинально відрізняється від задуманої моделі. Як пояснює фахівець, насправді функціонує лише "півтора рівня" — солідарна система плюс частково добровільні особисті накопичення.

Солідарна модель працює за принципом, коли сьогоднішні відрахування працюючих спрямовуються на забезпечення виплат нинішнім пенсіонерам. Третій компонент — приватні пенсійні фонди — хоча й існує, але не набув широкого поширення серед населення. Що стосується другого рівня (обов’язкові накопичення, коли частина зарплати перераховується на персональні рахунки працівників), то попри законодавче закріплення ще у 2004 році, він досі не запроваджений. Уряд планує запустити накопичувальну систему у 2026 році, однак експерт наголошує, що між обіцянками та їх практичною реалізацією існує значна відстань. На практиці ситуація кардинально відрізняється від задуманої моделі. Як пояснює фахівець, насправді функціонує лише "півтора рівня" — солідарна система плюс частково добровільні особисті накопичення.

Солідарна модель працює за принципом, коли сьогоднішні відрахування працюючих спрямовуються на забезпечення виплат нинішнім пенсіонерам. Третій компонент — приватні пенсійні фонди — хоча й існує, але не набув широкого поширення серед населення. Що стосується другого рівня (обов’язкові накопичення, коли частина зарплати перераховується на персональні рахунки працівників), то попри законодавче закріплення ще у 2004 році, він досі не запроваджений. Уряд планує запустити накопичувальну систему у 2026 році, однак експерт наголошує, що між обіцянками та їх практичною реалізацією шлях непростий.

Суть обов’язкової накопичувальної системи полягає в тому, щоб частина єдиного соціального внеску надходила не в загальну касу Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки громадян. Теоретично такий підхід дасть змогу кожному працівнику створити особисті заощадження для забезпечення у похилому віці. Проте на практиці виникає ключова проблема — звідки взяти фінансування для подібних перетворень.

Влада стверджує, що не буде збільшувати загальне податкове навантаження, а лише змінить розподіл уже наявних платежів. Передбачається дещо скоротити ту частину ЄСВ, яка надходить до солідарної системи (хоча їй і так не вистачає ресурсів), і спрямувати ці кошти в накопичувальну. Фінансування другої пенсії планується розділити між роботодавцями та самими працівниками — наприклад, почати з додаткового 1% від заробітної плати в перший рік із подальшим збільшенням до 3%. Тим не менше, це все одно створить додаткове фінансове навантаження на зарплатний фонд і державний бюджет.

Окрім фінансових питань, існує серйозна проблема недовіри громадян до нової моделі. Багато українців непокояться, що їхні заощадження можуть зникнути через економічні потрясіння або корупційні схеми. Сергій Коробкін визнає обґрунтованість таких побоювань.

"Гроші можуть вкрасти, їх може "з’їсти" інфляція, а може трапитися революція або війна — немає гарантії, що накопичення збережуться", — попередив експерт.

Законодавство передбачає низку захисних механізмів для пенсійних внесків, включно зі створенням гарантійного фонду для пенсійних накопичень за зразком фонду, який захищає банківські депозити. У країні вже функціонує приблизно 60 приватних пенсійних фондів, і були прецеденти закриття деяких із них. Однак у подібних ситуаціях кошти учасників не зникали, а передавалися в інші керуючі компанії. Такі випадки демонструють ефективність захисних механізмів. Попри це, повністю розвіяти недовіру людей досить складно, особливо в умовах нинішньої нестабільності.

Економічні реалії створюють особливі труднощі для накопичувальної моделі. Щоб уникнути знецінення пенсійних коштів, необхідно їх активне використання — інвестування в економіку з отриманням прибутку, що перевищує рівень інфляції. Наразі, коли економіка серйозно постраждала від воєнних дій, пошук надійних і прибуткових інвестиційних можливостей становить значну складність. Урядові оптимісти сподіваються, що післявоєнний період принесе інтенсивне відновлення, залучення капіталу та розвиток фінансових ринків, що дозволить пенсійним накопиченням зростати. Проте поки що це залишається лише припущеннями. За відсутності стійкої економіки будь-яка накопичувальна система опиняється в уразливому становищі.

Окрім повномасштабного запуску накопичувальної системи, уряд розглядає модернізацію солідарного компонента. Йдеться про впровадження так званої бальної методики розрахунку пенсій. Планувалося запустити нову модель з 1 липня 2025 року, але фахівці ставляться до цих намірів із сумнівом.

Бальна система являє собою модифіковану формулу визначення розміру пенсій, спрямовану на підвищення справедливості солідарної системи. Кожен трудовий рік буде конвертуватися в умовні пенсійні бали залежно від розміру внесених відрахувань та рівня заробітку. Аналогічні системи вже застосовуються в багатьох європейських країнах. На думку Сергія Коробкіна, кардинальних відмінностей від чинного порядку небагато.

Формулу пенсії трохи змінюють

Основним нововведенням стане двокомпонентна структура пенсії. Передбачається, що одна частина виплат розраховуватиметься на основі накопичених людиною балів (відповідно до її доходів і трудового стажу), а інша являтиме собою фіксовану державну доплату. Наразі розглядається встановлення такої доплати в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати. Це своєрідна базова пенсія, яку отримають усі громадяни незалежно від їх трудового внеску, а зверху нараховуватиметься "страхова" частина згідно з балами.

Якщо застосувати таку систему до нинішніх пенсіонерів, багато хто з них зміг би отримати невелике підвищення виплат. Однак впровадження потребуватиме значних фінансових вкладень.

Розглядаються варіанти перегляду чинних надбавок і пільг: скасування частини з них із перенаправленням коштів на нову систему. Наразі в Україні існує безліч різних доплат (за перевищення нормативного стажу, за особливі заслуги, за віком тощо). Можливо, їх частково об'єднають у згадану гарантовану частину пенсії.

Перевагою бальної системи називають можливість автоматичної та більш справедливої індексації пенсій. Планується пов’язати розрахунки з показником середньої зарплати в країні та щороку коригувати пенсійні бали з урахуванням зростання доходів та інфляції. Це має виправити наявну несправедливість, коли пенсії тих, хто вийшов на спокій раніше, суттєво поступаються пенсіям нових пенсіонерів (оскільки середня зарплата зростає щороку, а коефіцієнт для оформлених 10 років тому пенсій розраховувався з набагато меншої бази). В оновленій моделі всі пенсії індексуватимуться однаково, незалежно від року виходу на пенсію.

Однак для громадян такі зміни мало що змінять у найближчій перспективі: бали чи коефіцієнти — розмір пенсії й надалі визначатиметься тим, скільки людина заробляла і скільки років сплачувала внески.

В Україні застосовується такий принцип: формально пенсійний вік для чоловіків і жінок становить 60 років, але фактично не кожен 60-річний українець зможе одразу оформити пенсію. Причиною є щорічне підвищення мінімального страхового стажу. У 2025 році потрібно 32 роки стажу, і планка підвищуватиметься до 35 років. Тобто людина, яка досягла 60-річчя, але не набрала необхідного стажу, буде змушена продовжувати працювати (або доплачувати за стаж) до 63 або навіть 65 років.

Ось кілька рекомендацій, які допоможуть забезпечити гідний дохід у похилому віці:

• Максимально зберігати офіційний стаж. За можливості працюйте офіційно, навіть якщо доводиться жертвувати частиною доходу на податки. Легальна зарплата сьогодні — це ваш коефіцієнт і стаж для майбутньої пенсії.
• Доплачувати за стаж при прогалинах. Якщо були періоди без роботи або не вистачає років до мінімального стажу, розгляньте добровільні внески до Пенсійного фонду. Це особливо важливо для тих, хто планує виходити на пенсію в найближчі десять років.
• Створювати особисті заощадження. Відкладайте посильну частину заробітку в заощадження або вкладайте в активи (депозити, облігації, нерухомість тощо). Приватний капітал допоможе доповнити державну пенсію.
• Вивчати свої права і можливості. Слідкуйте за змінами у пенсійному законодавстві: іноді нові закони відкривають додаткові варіанти (пільги, компенсації), якими можна скористатися, якщо про них знати.

Звісно, війна й криза ускладнюють виконання цих рекомендацій. Але навіть невеликі кроки кращі за повну бездіяльність. Експерт наголошує: необхідно використовувати всі наявні можливості для забезпечення гідної старості. Це і легальна робота з накопиченням стажу, і участь у добровільних пенсійних програмах, і особисті заощадження. Паралельно варто відстежувати державні ініціативи — знати свої права, нововведення і не соромитися вимагати те, що належить за законом.

Нагадаємо, частина українців може позбутися допомоги.