Від кохання до ненависті: чому поляки різко змінили ставлення до українців

Поляки різко змінюють ставлення до українців.

Як передає "Хвиля", про це йдеться в матеріалі ВВС.

Ставлення польського суспільства до українців значно погіршилося за останні два роки, показують нові соціологічні дослідження. Якщо на початку війни поляки масово допомагали біженцям, то зараз антипатія до українців вперше перевищила симпатію.

За даними варшавського центру CBOS, у лютому 2025 року 38% поляків відкрито заявили про антипатію до українців — це вперше за багато років перевищило кількість тих, хто продовжує відчувати симпатію (30%). Для порівняння: на початку 2023 року симпатію висловлювали 51% поляків, а антипатію — лише 17%.

Українці відчувають зміни на собі

"Моя десятирічна донька часто каже мені, що хоче бути полячкою. Чому? Тому що вона відчуває себе неповноцінною", — розповідає дитячий психолог Тетяна, яка переїхала до Варшави у 2022 році.

Українці стикаються з різними проявами негативу: від образ на вулицях до відмов у оренді житла та масового булінгу українських дітей у польських школах. За досвідом Тетяни, з цькуванням у школах стикаються приблизно двоє з трьох українських дітей.

Економічна конкуренція як головна причина

Професор соціології Пйотр Длугош вбачає головну причину змін у конкуренції за ресурси. Приїзд сотень тисяч українців призвів до:

• тиску на ринок праці в окремих секторах
• зростання цін на оренду житла у великих містах
• додаткового навантаження на системи охорони здоров’я та освіти

"Неможливо було очікувати, що такий стан величезних позитивних емоцій триватиме роками", — пояснює заступник директора Центру Мерошевського Лукаш Адамський.

Неочікувані групи ризику

Дослідження виявили дві групи поляків, найбільш негативно налаштованих до українців:

• малозабезпечені поляки, які звинувачують українців у власних проблемах
• молоді жінки до 29 років без вищої освіти — вони заявляють про антипатію вдвічі частіше за середнє
• Причини негативу серед молодих жінок пов’язані з конкуренцією за роботу і житло, а також культурними відмінностями.

Скандал з українськими прапорами

Особливе обурення частини поляків викликають українські прапори на державних установах. Крайній правий політик Гжегож Браун публічно зірвав український прапор з міської ради в Бялій Підлясці, а потім приніс його до українського посольства у Варшаві.

На марші проти нелегальної імміграції у Варшаві прихильниці Брауна пояснили свою позицію: "Нас дратують їхні прапори над державними установами. Навіщо українські прапори висять на польських установах? Тут же Польща!"

"Ми що, приїжджаємо в Україну і там розвішуємо польські прапори?" — обурювалася одна з учасниць акції. "Або коли в Англії було багато поляків, ми там вішали польські прапори? Ні! Бо британці цього не дозволили б!"

Політизація теми

Тема українців стала важливим елементом виборчої кампанії в Польщі. Кандидати використовують антимігрантські настрої для залучення голосів. Крайній правий політик Гжегож Браун зі слоганом "Стоп українізації Польщі" отримав 6% голосів на президентських виборах, потрапивши до вищої ліги польської політики.

"Самі по собі вибори не змінюють ставлення поляків до українців. Але виборча кампанія розкручує негативні наративи", — зазначає активістка Наталія Панченко.

Економічна потреба vs суспільні настрої

Попри зростання антипатії, українці залишаються критично важливими для польської економіки. За даними Банку національного господарства, громадяни України становлять близько 5% від загальної кількості працівників у Польщі та забезпечують від 0,5 до 2,4% зростання ВВП країни.

"Перед демографічними викликами присутність працівників з України має стратегічне значення для стабільності нашої країни", — заявив член правління банку Ярослав Домбровський.

Експерти прогнозують, що майбутнє українсько-польських відносин залежатиме від кількох факторів:

• результату війни в Україні
• економічної ситуації в Польщі
• політичної волі влад налагоджувати стосунки

"Насправді все залежить від людей. Те, яким буде майбутнє, дуже сильно залежатиме від громадян обох країн", — резюмує правозахисник Рафал Панковський.

Нагадаємо, соціолог оцінив шанси на повернення українських біженців.