Мирні пропозиції України та Росії: Reuters порівняв суперечливі позиції сторін

Україна та Росія представили кардинально різні бачення мирного врегулювання, що демонструє глибокі розбіжності між воюючими сторонами.

Про це свідчать документи, які Reuters отримав від учасників переговорного процесу.

Росія оприлюднила свої вимоги в меморандумі, переданому українським переговорщикам у Стамбулі в понеділок, повідомляють російські інформагентства. Текст мирних пропозицій української сторони також було надано Reuters.

Послідовність дій

Москва пропонує обмежене перемир'я на 2-3 дні для обміну тілами загиблих, після чого мають розпочатися переговори про умови припинення вогню. Ці умови включатимуть перелік російських вимог.

Київ наполягає, що переговори неможливі без повного та безумовного припинення вогню щонайменше на 30 днів з можливістю пролонгації.

Українська сторона вимагає заходів довіри, зокрема повернення всіх дітей, незаконно вивезених з України, та звільнення українських цивільних в'язнів і всіх військовополонених з обох сторін.

Паралельно мають готуватися повноцінні мирні переговори. Київ пропонує поступове скасування санкцій проти Росії з механізмом їх швидкого відновлення у разі необхідності.

Остаточні умови мають узгоджуватися на зустрічі лідерів двох країн. Вони включатимуть моніторинг припинення вогню та покарання за його порушення, гарантії безпеки, територіальні питання, економічні аспекти включно з компенсаціями та відновленням, санкції за порушення угод.

Припинення вогню

Україна вимагає безумовного припинення вогню під моніторингом США за підтримки третіх країн.

Москва запропонувала два варіанти перемир'я. Перший передбачає припинення вогню після початку повного відведення українських військ з частин чотирьох регіонів, які Росія вважає своїми: Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Відведення має завершитися протягом 30 днів.

Другий варіант вимагає від України припинення всіх переміщень військ, мобілізації та іноземної військової допомоги. Україна також має зобов'язатися припинити "диверсійну та підривну діяльність" проти Росії.

Політичні в'язні та інші затримані мають бути амністовані та звільнені обома сторонами. Планується підписання угоди про впровадження "параметрів" врегулювання та призначення дати підписання остаточного договору.

Україна має скасувати воєнний стан для усунення перешкод парламентським та президентським виборам, які зобов'язується провести протягом 100 днів.

Договір має бути підписаний, схвалений Радою Безпеки ООН, ратифікований обома сторонами та набути чинності.

Остаточне врегулювання

Територія

Москва вимагає міжнародного правового визнання Криму, захопленого у 2014 році, як частини Росії, а також цілковитої території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

Київ зазначає, що територіальні захоплення Росії з 2014 року не визнаються міжнародною спільнотою. Українська сторона заявляє, що "лінія зіткнення є відправною точкою для переговорів".

Альянси

Москва вимагає, щоб Україна стала нейтральною, залишилася поза будь-якими військовими альянсами, не мала іноземних військ на своїй території та зобов'язалася не набувати ядерної зброї.

Україна відстоює право вступити до НАТО, якщо трансатлантичний оборонний альянс під проводом США її прийме.

Військові аспекти

Москва хоче обмежень на збройні сили та озброєння України, а також заборони на розміщення іноземних сил або надання підтримки.

Київ відкидає всі такі обмеження. Натомість наполягає на необхідності надійних міжнародних гарантій виконання угоди та власної безпеки України.

Фінансові питання

Москва вимагає скасування двосторонніх санкцій, відмови від взаємних претензій щодо військових збитків та відновлення дипломатичних і економічних зв'язків, включно з транзитом газу.

Київ заявляє, що російські суверенні активи, включно з тими, що зберігаються за кордоном, мають використовуватися для відновлення України або залишатися замороженими до виплати репарацій.

Національна ідентичність

Москва стверджує, що Україна дискримінувала російськомовних громадян, що Київ заперечує, і вимагає гарантувати їм "повні права", визнавши російську офіційною мовою.

Росія неодноразово безпідставно звинувачувала Україну у "прославлянні нацизму" та поширенні "нацистської пропаганди", вимагаючи їх явної заборони разом з "націоналістичними організаціями".