Генеральний секретар НАТО Марк Рютте пояснив механізм ухвалення рішень Альянсу щодо протидії російським повітряним порушенням. За його словами, рішення про застосування сили проти літаків-порушників завжди базуються на оперативних розвідданих про ступінь загрози.
Під час виступу у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 23 вересня Рютте наголосив, що будь-які дії проти російських літальних апаратів ухвалюються в режимі реального часу з урахуванням комплексу факторів.
"Рішення про застосування сили проти літальних апаратів-порушників, включно з їхнім збиттям, ухвалюються в режимі реального часу і завжди ґрунтуються на розвідданих щодо рівня загрози", – заявив генсек.
Згідно з його словами, під час ухвалення рішень аналізуються наміри літального апарата, його озброєння та можливі ризики для сил Альянсу, цивільного населення чи інфраструктури.
Рютте підтвердив, що Об'єднані збройні сили НАТО в Європі під керівництвом верховного головнокомандувача Алексуса Гринкевича мають усі необхідні повноваження, відповідальність і ресурси для ухвалення подібних рішень.
Генсек навів як приклад останнє порушення повітряного простору Естонії, яке обговорювалося на зустрічі. "У випадку останнього порушення повітряного простору в Естонії, яке ми сьогодні обговорювали, сили НАТО оперативно перехопили та супроводжували літаки без ескалації, оскільки безпосередньої загрози встановлено не було", – сказав він.
19 вересня російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір Естонії поблизу Таллінна, перебуваючи над територією країни близько 12 хвилин. Того ж дня російські винищувачі порушили зону безпеки бурової платформи польської компанії Petrobaltic у Балтійському морі.
Більш ніж за тиждень до цих подій два десятки російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. 22 вересня польський прем'єр Туск заявив про готовність збивати об'єкти, які явно порушують повітряний простір країни. Глава МЗС Великої Британії в ООН також заявила про готовність дати відсіч літакам-порушникам.