У ніч з 25 на 26 жовтня 2025 року в Україні буде здійснено черговий переведення стрілок на одну годину назад - країна повертається до так званого "зимового" часу.

Про це пише "Хвиля".

Практика переходу на літній і зимовий час діє в Україні та ще приблизно у сімдесяти країнах світу. Європейський парламент ще у 2019 році ухвалив рішення про скасування сезонного переведення часу в ЄС, починаючи з 2021 року, однак на практиці ця норма досі не реалізована.

Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 4201, який передбачає відмову від сезонного переведення та закріплення зимового часу на постійній основі, але документ не був підписаний главою держави й не набув чинності.

Переведення годинника / Фото: freepik

Історія та географія

Ідея переведення стрілок виникла ще у XVIII столітті (автор - американець Бенджамін Франклін), а масове застосування почалося у 1908 році у Великій Британії. В Україні перехід на літній час уперше було запроваджено у 1916–1917 рр. За оцінками, близько 85 % території країни перебуває у "другому" часовому поясі (зимовий час), частина Закарпатської області - у першому, а східні райони Донбасу та Харківщини - у третьому.

Практичний зміст: економія чи традиція?

Первинно переведення часу вводилося з метою економії електроенергії. Однак експерти оцінюють ефективність цього механізму як мінімальну в сучасному суспільстві з різноманіттям споживачів і систем.

Так, за оцінками аналітиків, нинішня економія завдяки переведенню часу не перевищує 2%.

Наслідки для здоров’я та самопочуття

Дослідження вказують, що перехід на зимовий або літній час може порушувати біологічні ритми людини, спричиняючи різноманітні негативні ефекти:

  • порушення циркадних (добових) ритмів, що ускладнює засинання, погіршує якість сну та впливає на обмін речовин;
  • підвищення ризику серцево-судинних подій: інфарктів, інсультів, порушень серцевого ритму;
  • зростання кількості аварій на дорогах і виробничих травм у період одразу після зміни часу;
  • погіршення настрою, посилення симптомів тривожності чи депресії, зниження концентрації та продуктивності;
  • можливі реакції з боку травної системи: зміна звичного режиму прийому їжі впливає на роботу кишечника й мікробіом.

Практичні поради для адаптації

Популярні новини зараз

Мерц розповів про "несподівані" підсумки візиту Зеленського до Трампа

Агресивний "ватник" поплатився за погрози вбивством сім'ї українців у Швейцарії

МВФ вимагає від України "впустити" гривню: війна затягнеться надовго

В Україну йдуть заморозки та сильний вітер: названо небезпечні дати
Показати ще

Експерти радять такі заходи, щоб мінімізувати дискомфорт від переходу на зимовий час:

  • За 2-3 дні до переведення почати лягати спати на 15-30 хвилин раніше, поступово коригуючи режим.
  • Вранці якнайшвидше забезпечити яскраве освітлення: прогулянка на свіжому повітрі або лампа світлотерапії допоможуть "запустити" внутрішній годинник.
  • Після пробудження зробити легку гімнастику чи розтяжку: активація м’язів і органів допомагає синхронізувати біоритми.
  • Уникати інтенсивних тренувань увечері (за 4-5 годин до сну), зменшити споживання кофеїну та алкоголю.
  • Снідати з акцентом на білок: це підтримує вироблення серотоніну, а згодом - мелатоніну.
  • Обмежити використання екранів і яскравого штучного світла за 1-2 години до сну - це сприяє якісному засинанню.
  • Після переведення не намагатися різко "надолужити" години сну: поступове повернення до норми допомагає уникнути безсоння.

Важливо: за наявності захворювань серця, нервової системи чи порушень сну адаптація може тривати довше; увага до сигналів організму є вкрай важливою.

Хоча переведення стрілок на годину назад може здаватися простою формальністю, збій у синхронізації біологічних, соціальних і сонячних годин здатен суттєво вплинути на самопочуття та здоров’я. Експерти наголошують на необхідності усвідомленого ставлення до режиму сну та освітлення навколо себе у дні переходу.

Раніше повідомлялося, як в Україні почнуть контролювати онлайн-заробітки.