Австрія готова розглянути додаткові напрями співпраці та посилити участь у проєктах з відбудови України.
Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій.
"Україна відкрита до співпраці з австрійськими компаніями, які хочуть долучитися до процесу відновлення. Ми прагнемо партнерства, що буде корисним для обох сторін: для України – це відновлення інфраструктури та розвиток економіки, для австрійського бізнесу – нові можливості для участі в проєктах і розширення експортної діяльності. Важливо, щоб така співпраця мала практичні результати й допомагала підтримувати ініціативи громад", – зазначив заступник міністра Артем Рибченко під час зустрічі з представниками уряду Австрії.
За інформацією Мінрозвитку, Австрія є шостим за величиною іноземним інвестором в Україні. На українському ринку працює близько тисячі австрійських компаній, які забезпечують понад 25 тисяч робочих місць. Незважаючи на війну, економічні зв’язки між країнами продовжують розвиватися: у 2024 році експорт Австрії до України зріс більш ніж на 8%, а в першій половині 2025 року показав додаткове зростання на 10,5%.
Найбільші можливості для участі австрійського бізнесу у відбудові України зосереджені в енергетичній, транспортній та логістичній сферах, а також у машинобудуванні, металообробці й будівництві. Окрім того, зростає співпраця у напрямках електронного урядування, ІТ-безпеки та розвитку цифрової інфраструктури. Попит на технічні рішення, проєктування та будівельний нагляд відкриває додаткові перспективи для залучення австрійського досвіду.
"Україна – це ринок майбутнього з величезним потенціалом – економічним, технологічним та політичним. Наші компанії мають ноу-хау, щоб відігравати провідну роль у відновленні – від енергетичних та інфраструктурних проектів до цифрових рішень", – зазначив Федеральний міністр економіки Австрії Вольфґанґ Гаттманнсдорфер.
Артем Рибченко презентував австрійським урядовцям комплексний підхід до відновлення пошкоджених українських громад. Як приклад він навів Бородянку, де процес відбудови поєднує не лише реконструкцію зруйнованих будівель, а й створення нових можливостей для розвитку громади – впровадження сучасних стандартів енергоефективності, модернізацію соціальної та транспортної інфраструктури, розвиток місцевої економіки та цифровізацію процесів. Такий підхід забезпечує сталість відновлення, робить його ефективним і орієнтованим на потреби людей.
