Майбутній саміт лідерів Євросоюзу стане перевіркою на міцність для єдності блоку в умовах безпрецедентного тиску з боку адміністрації Дональда Трампа.
Як передає "Хвиля", про це йдеться у статті POLITICO.
У центрі розбіжностей — питання використання заморожених російських активів на суму €210 мільярдів для фінансування відновлення України.
Високопосадовець ЄС, обізнаний із трансатлантичними відносинами, прямо заявив: "Вони хочуть зробити нас слабкими". Йдеться про систематичні спроби Білого дому впливати на європейську політику, оминаючи Брюссель і безпосередньо взаємодіючи зі столицями окремих країн.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що ЄС буде "серйозно ослаблений на роки вперед", якщо не вдасться домовитися про фінансування України. За його словами, це продемонструє всьому світу неспроможність Європи об’єднатися в критичний момент для захисту власного політичного порядку.
Четверо європейських чиновників повідомили виданню, що представники адміністрації Трампа активно переконують дружні уряди відмовитися від плану використання російських активів. Спочатку проти цієї ініціативи виступала лише Бельгія, але нині до неї приєдналися Італія, Болгарія, Мальта та Чехія.
Україні критично потрібні кошти — дефіцит бюджету на наступний рік становить €71,7 мільярда. Якщо фінансування не почне надходити до квітня, Києву доведеться скорочувати державні видатки, що може підірвати бойовий дух і здатність продовжувати оборону.
Бельгійський уряд пояснює свою позицію необхідністю захистити платників податків від ризиків у разі, якщо кошти доведеться повертати. Однак для інших європейських країн питання має ширше геополітичне значення.
Манфред Вебер, лідер найбільшої політичної сили ЄС — Європейської народної партії, зробив різку заяву: "США більше не лідер вільного світу". Він зазначив, що адміністрація Трампа "дистанціюється від нас".
Провал переговорів став би катастрофою для міжнародного статусу ЄС. Це надіслало б неправильний сигнал не лише агресивній адміністрації Трампа — яка у своїй стратегії національної безпеки заявила про підтримку євроскептичних сил, — а й Володимиру Путіну, який відкрито ставить під сумнів суверенітет колишніх радянських держав.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал наголосив, що Київ має знати: "Європа підтримує Україну за будь-яких обставин. Їм не потрібно погоджуватися на погану угоду".
Згідно з витоком проєкту мирного плану, розробленого Білим домом і Кремлем, Вашингтон хоче використати частину заморожених російських активів для фінансування очолюваних США зусиль із відновлення. Передача цих коштів Україні у вигляді репараційного кредиту дозволила б Києву самостійно вирішувати, куди спрямувати гроші.
Замість снігу та морозів: якою погодою здивує антициклон у середу
У ПФУ пояснили, як змінити вид пенсії та отримувати більше
Згорять першими: які прилади потрібно знеструмити при відключеннях світла
В Україні обмежили вік водіїв: кому заборонено сідати за кермо
Трамп також чинить тиск на президента Володимира Зеленського, вимагаючи поступитися Росії значними територіями на Донбасі — включно із землями, які Кремль наразі не контролює.
Білий дім відкинув звинувачення Брюсселя у втручанні. Заступниця прессекретаря Анна Келлі заявила, що єдина мета США — принести мир у цей конфлікт.
Під час напружених переговорів європейські чиновники дедалі частіше порушують радикальний варіант: ухвалити рішення щодо кредиту кваліфікованою більшістю голосів, проігнорувавши заперечення окремих країн. Водночас експерти застерігають, що це може розколоти й без того роз’єднаний блок.
Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня заявила: "Важливо, щоб Бельгія брала участь в угоді, але подивимося. Якщо голосування більшістю буде єдиним варіантом — чому б і ні?". Вона додала з очевидним натяком: "Бельгії я б не побажала стати другою Угорщиною".
Раніше ми писали, що США та ЄС готують революційний план для України.