Передноворічний сезон традиційно стає періодом найактивнішого полювання за подарунками. Магазини заманюють клієнтів яскравими вивісками про знижки, проте не всі пропозиції є однаково вигідними.
На які товари ціни падають реально, а не на папері, та як не потрапити на гачок "фейкових" акцій, пише Телеграф.
Найбільші дисконти рітейлери зазвичай пропонують на кілька ключових категорій:
Побутова техніка: мультипічі, кавомашини, пилососи та електрощітки — знижки тут можуть сягати кількох тисяч гривень.
Гаджети та геймінг: комп'ютери, ноутбуки, ігрові консолі та відеоігри часто продаються комплектами або з обмеженими спецпропозиціями.
Косметика та парфумерія: бренди активно просувають подарункові набори за зниженими цінами.
Одяг: фокус зміщується на сезонний верхній одяг (пуховики, куртки), де розпродажі часто збігаються з оновленням колекцій.
Експерти зазначають, що вигода залежить від формату покупки. В онлайн-магазинах ціни часто нижчі завдяки відсутності "націнки за час продавця", а також наявності промокодів та кешбеку. Маркетплейси додають конкуренції, пропонуючи швидкі "флеш-знижки". Водночас офлайн дає перевагу "тут і зараз": товар можна оглянути та забрати без ризику затримок доставки.
Головна небезпека святкового шопінгу — "фейкові" знижки, коли ціну штучно завищують перед розпродажем. Маркетологи радять завжди перевіряти історію вартості товару та читати дрібний шрифт: іноді "суперціна" діє лише за умови купівлі додаткових аксесуарів або оформлення непотрібних послуг.
"Покупцям варто завжди дивитися на реальну стартову ціну. Якщо знижка виглядає надто великою, але діє на кілька одиниць або з додатковими обмеженнями, це вже сигнал бути обережними", — пояснив виданню маркетолог однієї з українських компаній.
Зазначимо, що окрім цінових гойдалок, онлайн-ритейлери масово використовують так звані "темні патерни" — елементи інтерфейсу, розроблені для примусу до покупки. Найпоширенішими у 2024-2025 роках стали фейкові таймери зворотного відліку ("знижка згорить через 5 хвилин") та штучні повідомлення про дефіцит ("цей товар зараз переглядають 15 людей", "залишилося 2 одиниці"), які експлуатують страх втраченої вигоди (FOMO). Дослідження показують, що до 76% сайтів використовують хоча б один вид такої маніпуляції, а деякі платформи швидкої моди будують на цьому всю бізнес-модель.
Новим викликом для покупців стало "персоналізоване ціноутворення" на основі штучного інтелекту. Алгоритми аналізують історію пошуку, платоспроможність та пристрій користувача, щоб запропонувати індивідуальну ціну, яка може бути вищою за стандартну. Хоча законодавство вимагає від продавців інформувати про застосування автоматизованого визначення ціни, на практиці виявити це без використання сторонніх сервісів моніторингу (price trackers) пересічному покупцеві майже неможливо.