Президент Росії Володимир Путін зберігає нетипову мовчанку щодо серії зухвалих кроків США на міжнародній арені на початку 2026 року. Поки Вашингтон проводить спецоперації у Венесуелі та озвучує плани щодо Гренландії, Кремль утримується від звичної антиамериканської риторики.
За даними аналітиків Bloomberg, така стриманість свідчить про бажання Москви укласти велику угоду з Дональдом Трампом, пожертвувавши інтересами своїх союзників заради контролю над Україною.
Показовим моментом стала операція США у Венесуелі, коли американський спецназ викрав президента Ніколаса Мадуро прямо з його резиденції. Попри те, що Мадуро був союзником Москви, а його охорону забезпечували кубинці та російські системи С-300 (які не спрацювали), Кремль проігнорував цю подію.
Аналогічна реакція супроводжувала заяви Трампа про намір забрати Гренландію у Данії під приводом загрози з боку РФ та Китаю, а також посилення тиску на Іран. Тегеран, який постачає Росії дрони та ракети, є критично важливим партнером, проте Путін не втрутився і тут.
За інформацією джерел видання, близьких до Кремля, Венесуела виявилася "недостатньо важливою, щоб за неї боротися", зважаючи на ставки у відносинах зі США. Російський диктатор, ймовірно, розраховує на нову угоду в стилі Ялти, яка б закріпила за Москвою сферу впливу у Східній Європі в обмін на невтручання у справи Західної півкулі.
Ще одна причина пасивності РФ — виснаження ресурсів через війну в Україні. У виданні зазначають, що вторгнення вже перетнуло важливий часовий рубіж: війна триває довше, ніж участь Радянського Союзу у Другій світовій війні (Велика Вітчизняна війна).
"Доки Путін не закінчить вторгнення в Україну, його здатність до глобальних дій залишатиметься підірваною. Мадуро та Хаменеї — лише останні союзники, яких підвів Путін", - констатують автори матеріалу.
Ситуація ускладнюється настроями всередині Росії. Опитування "Левада-центру" показують, що підтримка мирних переговорів зросла до 67%, тоді як за продовження війни виступають лише 25% — це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення.
Тим часом Дональд Трамп продовжує тиснути на Київ. В інтерв'ю Reuters він заявив, що бачить саме Володимира Зеленського, а не Путіна, головною перешкодою на шляху до миру. Це підтверджує побоювання, що Вашингтон може спробувати схилити Україну до поступок, які задовольнять територіальні апетити Кремля в обмін на геополітичний компроміс.