Харків, попри значно складніші умови прифронтового міста, виявився краще підготовленим до російських ударів по енергетиці, ніж Київ.
Про системні проблеми столичної готовності до зими в ефірі з Юрієм Романенком розповів експерт в сфері енергетики Віктор Куртєв.
За його словами, порівнювати ці два міста цілком коректно через схожий масштаб і рівень складності комунальних систем.
"Харків в більш жорстких умовах знаходиться. Він прифронтове місто, він щоденно обстрілюється ствольною артилерією, кабами та іншими речами. Харкову сильно складніше, ніж Києву, але Харків сильно далі просунувся в цьому питанні. У Харкова запитана критична інфраструктура в масі своїй", - зазначив експерт.
Концепція енергоострова
Куртєв пояснив, що розподілена генерація працює за принципом "енергетичних островів". Газопоршневі установки в нормальному режимі працюють синхронно з мережею. Але у випадку блекауту автоматика частотного ділення спрацьовує, і обладнання виділяється в режим острова.
"Продовжують в резерві живити критичну інфраструктуру. Насоси працюють, вода тече, тепло йде. Навіть якщо світла немає, у тебе все інше є, у тебе вся критична інфраструктура запитана. В цьому їхня мета", - пояснив він.
Для Києва такі установки могли б забезпечити 80-100 мегават потужності - небагато в загальному балансі, але достатньо для критичної інфраструктури.
Що зробили погано
За словами Куртєва, в Києві з розподіленою генерацією є системні проблеми. Одна невелика установка запущена, а решта подарованих UNDP установок досі в пусконаладці.
"Бюрократія, ще щось, ще щось і так далі", - констатував він.
Експерт розповів про критичний випадок з навчаннями. Наприкінці листопада - на початку грудня міністерство енергетики разом з ДСНС ініціювали навчання для всіх комунальних служб Києва: Водоканалу, Київтеплоенерго, Київських мереж, поліції, пунктів незламності. Планували відпрацювати синхронізацію дій, включно зі зливом води з внутрішньобудинкових мереж, щоб не потріскались труби.
"Отримали відповідь за підписом заступника Київського міського голови товариша Пантелеєва. Зміст такий: у нас бюджетний процес, ми не встигли ще освоїти бюджет 25-го року, плануємо на 26-й. У нас всі люди зайняті. Приходьте після свят. Пропонуємо перенести навчання на 26-й рік. Чорним по білому", - розповів Куртєв.
У Києві тисячі будинків залишилися без тепла: наслідки масованої атаки РФ по регіонах
Цифри, які жахають: скільки "ухилянтів" та мігрантів залишило країну
Україну накриє крижане "пекло": де чекати аномальних морозів та снігу цього тижня
Україна відходить на другий план: Європа остаточно розчарувалася у Трампі
Він також навів приклад з критичною інфраструктурою Водоканалу, яка не просто не має резервного живлення, а висить на третій категорії електропостачання.
"На одному шнурку, просто критична інфраструктура висить на одному шнурку з мережі. Чотири роки війни - ніхто не чухав ріпу на цю тему", - обурився експерт.
Минулого тижня, коли готувалися до масованого удару, деякі громади Київської області відмовлялися приймати генератори.
"Глава громади каже: за списком прийміть генератори такі, такі, мобільні котельні, ще. А що? А де? А я не хочу, я не буду", - описав Куртєв ситуацію в напрямку Бучі та Гостомеля.
Доводилося розмовляти жорстко, погрожуючи ТЦК.
Що зробили добре
Позитивним прикладом Куртєв назвав роботу Федорова ще на посаді міністра цифрової трансформації. Той створював "острови гарантованого електропостачання" для систем зв'язку.
"Щоб що б не сталося, і в режимі тотального блекауту зв'язок працював, Інтернет працював, в магазинах можна було розплачуватися телефоном, картками", - пояснив він.
Після призначення нового міністра енергетики Шмигаля та створення антикризового штабу ухвалили рішення максимально завантажити імпортний інтерфейс.
"Два з лишком роки тому я написав великий пост "Шанс енергетики". Там було детально розписано: призначити віце-прем'єр-міністра тире міністра енергетики, призначити його керівником цього штабу, і що потрібно зробити з імпортом, з регулюванням, з децентралізацією. Ми почали робити перші кроки", - зазначив Куртев.
Ринкова логіка проти мобілізаційної
Експерт розкритикував ринковий підхід до імпорту електроенергії. Імпортний інтерфейс з пропускною здатністю 2300-2400 мегават ніколи не завантажувався повністю - трейдери везуть електроенергію лише коли є маржинальність.
"Ми повинні перейти до мобілізаційного типу енергетики і до мобілізаційного типу економіки. Заставити державного трейдера ЕКУ заповнити імпортний інтерфейс рівним графіком 24 години на добу. Будуть якісь касові розриви - цільовим чином погасити ці збитки. Бо збитки економіки від знеструмлення в п'ятдесят разів більші", - наголосив Куртєв.
Він підсумував, що попри всі недоробки Україна виявилася стійкішою за очікування противника.
"Ми йдемо, м'яко кажучи, не по ідеальній траєкторії. Але попри все це, ми все одно вистоїмо. Енергетика не буде фактором примусу нас до несправедливого миру", - заявив експерт.