Системна колізія між будівельними нормами та законодавством про власність перетворилася на зручний інструмент для теплопостачальників, що дозволяє уникати відповідальності за холод у квартирах.
Як передає "Хвиля", експерт з питань ЖКГ Олег Попенко розкрив механізм, за допомогою якого постачальники послуг цинічно використовують Закон №417-VIII як "ширму" для прикриття власних порушень.
Згідно з державними будівельними нормами (ДБН) та постановою КМУ №830, теплопостачальник зобов'язаний подавати теплоносій суворо за графіком і забезпечувати в житлових приміщеннях температуру +18/+20 градусів. Однак на практиці юридична логіка підмінюється: відповідальність за крижані батареї перекладається на самих мешканців, посилаючись на їхній статус співвласників будинку.
"Втрати тепла в будинку підміняють неякісну послугу, а відповідальність за недогрів перекладають на співвласників, хоча першопричина – занижені параметри теплоносія на вводі", – наголошує Олег Попенко.
Схема маніпуляції виглядає наступним чином: постачальник навмисно занижує температуру теплоносія на вході в будівлю. Коли мешканці починають скаржитися на холод, компанія апелює до Закону №417, стверджуючи, що причина не в їхній роботі, а в "старих мережах", "поганому утепленні" або "внутрішньобудинкових втратах". Таким чином, втрати тепла використовуються як індульгенція за недотримання температурного графіка.
Експерт наполягає на тому, що Закон №417 не скасовує обов'язку постачати якісну послугу. Мешканці можуть відповідати за стан мереж тільки в тому випадку, якщо на вводі в будинок теплоносій відповідає всім нормативам. Якщо ж графік порушено від початку, будь-які розмови про втрати всередині будинку є юридично нікчемними. Принцип має бути непохитним: спочатку нормативне тепло на вході, і тільки потім – обговорення стану енергоефективності будівлі.
Раніше експерт розповів, коли українці забудуть про блекаути.