Ринок дорогоцінних металів в Україні наразі характеризується низькою конкуренцією та значними ціновими розривами, що створює додаткові ризики для приватних інвесторів. Фінансовий експерт порталу Мінфін Олексій Козирев у своєму аналітичному огляді детально розібрав механіку ціноутворення на золото та срібло, а також попередив про критичні нюанси роботи з банківськими металевими рахунками.
Однією з ключових проблем для українців залишається високий рівень спредів – різниці між курсом купівлі та продажу. За даними експерта, у великих системних банках вартість інвестиційного срібла може бути завищена на 30–40% відносно світових котирувань. Зокрема, при ринковій ціні близько 90–100 доларів за тройську унцію, фінустанови можуть виставляти цінник на рівні 130 доларів.
"Банки завищують значно, враховуючи низьку конкуренцію, вони завищують зараз ціну продажу зливків відносно світової ціни та світових спредів, які є на цьому ринку", – пояснює Олексій Козирев. Він додає, що така ситуація зумовлена монопольним становищем окремих гравців та загальною обмеженістю пропозиції на внутрішньому ринку.
Окрему увагу фахівець приділив безпеці операцій. Попри наявність сірого ринку та нумізматичних порталів, де ціни можуть бути привабливішими, ризик придбання підробки залишається надзвичайно високим. Експерт наголошує, що навіть при роботі з офіційними установами інвестор має бути пильним: будь–яке пошкодження зливка або відсутність сертифіката та індивідуального номера можуть призвести до того, що банк відмовиться викуповувати метал або прийме його за ціною брухту.
"Це нелегальні операції, вони незаконні, тому хочу сказати відверто, що тут ви ризикуєте", – зазначає Козирев, коментуючи спроби збуту металів через несертифікованих посередників або ломбарди. Наразі серед надійних гравців, що продовжують працювати з металами, він виділяє ТАСкомбанк, Укргазбанк, Ощадбанк та Сенс Банк.
Щодо ринкових трендів, експерт відзначає, що срібло наразі демонструє вищу динаміку зростання порівняно із золотом. Це пов’язано з активним використанням металу в промисловості, зокрема у виробництві сонячних панелей та ювелірній справі. Дефіцит фізичного срібла на світових майданчиках може підтримувати цей тренд до кінця 2026 року.
Найбільш резонансним застереженням аналітика стала інформація про статус безготівкових металевих рахунків. Багато клієнтів сприймають купівлю золота в мобільних додатках як надійну альтернативу депозиту, проте з погляду законодавства ці вклади не мають належного захисту.
"Фонд гарантування фізичних осіб не гарантує вам повернення цих коштів, як, наприклад, це відбувається з вашими депозитами. Він ніколи не забезпечував і не гарантував їх повернення. Тому, якщо ви в банку вкладаєте безготівкове золото собі на рахунок, у разі ліквідації банк вам їх повертати не буде", – підкреслив Олексій Козирев.
З огляду на ці фактори, експерт рекомендує інвесторам ретельно зважувати ризики між зручністю безготівкових операцій та надійністю фізичного володіння металом, а також бути готовими до тривалого періоду інвестування для перекриття банківських комісій.
Раніше експерт дав прогноз курсу валют та цін на золото у лютому.