Системний глухий кут Німеччини: як освіта та дефіцит житла ускладнюють життя українських біженців

Українські біженці в Німеччині стикаються з системною кризою в освітній та житловій сферах. Система дитячих садків "лягла" від напливу дітей, шкільна система відсіює українських учнів від вищої освіти через мовний бар'єр, а оренда квартири перетворилася на "місію нездійсненну".

Про це в ефірі з політологом, шеф-редактором "Хвилі" Юрієм Романенком розповіла Валентина Павлак — власниця аптеки в Німеччині та політикиня від партії FDP.

За словами експертки, влаштувати дитину в садок (Kita) у Німеччині було складно і до війни, а зараз ситуація стала катастрофічною.

"В Німеччині катастрофічно не вистачає персоналу в дитячих садках. Щоб отримати місце, німці стають в чергу ще коли жінка вагітна. А тут приїхали сотні тисяч українських дітей. Система просто лягла", — наголосила Павлак.

Це напряму блокує можливість українських жінок вийти на роботу, оскільки графіки роботи садків та підприємств не співпадають: "Садочки працюють часто до 14:00 або до 16:00. А робочий день до 17:00-18:00".

Ще серйознішою проблемою є німецька шкільна система, яка дуже рано, після 4-го класу, сортує дітей на тих, хто піде в університет (через гімназію), і тих, хто отримає робітничу професію. Українські діти часто потрапляють у другу категорію.

"Українські діти, які приїхали в 10-12 років, навіть якщо вони дуже розумні, через незнання мови часто потрапляють в слабші школи. І батькам дуже важко боротися з системою... Вчителі кажуть: "Він не тягне мову, хай йде в простішу школу". А це фактично закриває шлях до вищої освіти в майбутньому", — пояснила Валентина.

Вона підкреслила, що соціальний ліфт ламається саме на мовному питанні: "Мова — це ключ. Без неї ти тут в глухому куті".

Пошук квартири у великих містах Німеччини перетворився на надскладне випробування з величезною конкуренцією.

"Це не квест, це "Місія нездійсненна". Особливо у великих містах як Берлін, Мюнхен. На одну квартиру приходить 50-100 заявок. Ти маєш принести довідку про зарплату, рекомендацію... Це як співбесіда на роботу", — розповіла спікерка.

Ситуацію ускладнює те, що орендодавці неохоче здають житло тим, хто живе за рахунок центру зайнятості: "Орендодавці не дуже хочуть зв'язуватися з Джобцентром... Вони хочуть бачити робочий контракт".

Через це та високі ціни (у Берліні знайти щось пристойне дешевше 1000-1200 євро важко) багато українців змушені роками жити в таборах для біженців.

"Багато хто живе в гуртожитках для біженців по два роки. І це депресивно. Бо там немає приватності, спільна кухня, спільний туалет. Це дуже тисне на психіку", — констатувала Валентина Павлак.

Щодо можливості придбати нерухомість, експертка зазначила, що ринок зараз стагнує через зростання відсоткових ставок по кредитах з 1-2% до 4-5%. Однак для тих, хто має стабільну роботу та початковий капітал (хоча б 20%), банки кредити надають.