Власник сміттєпереробного заводу Євген Барах в інтерв'ю політологу Юрію Романенку розповів про фінансову пастку, в яку потрапило підприємство через рішення місцевої влади.
За його словами, чиновники створили умови, за яких витрати заводу зросли в рази, а доходи залишилися на критично низькому рівні.
Інвестор повідомив, що наприкінці року місто різко підняло вартість захоронення відходів (залишків після переробки), яку сплачує завод полігону, але відмовилося переглядати тариф на послуги самого заводу.
"Рішення було — підвищити тариф на захоронення наприкінці року втричі, одномоментно. І без коригування тарифу на переробку... Поклали цю відповідальність за його сплату на один суб'єкт, на мій завод... А у мого завода як було 22 грн, так і залишилося", — обурився Євген Барах.
Він назвав такі дії влади цілеспрямованим тиском: "Це не про збалансований підхід, це про створення штучних перешкод, на мій погляд".
Барах також розвінчав популярний міф про те, що сміттєпереробні заводи можуть існувати виключно за рахунок продажу вторсировини (пластику, паперу, металу) без оплати тарифу від населення чи міста.
"Коли я чую... "Давайте розглянемо і в нашому місті, тільки не зачіпаємо тариф на переробку". Кажу: "Слухайте, воно так не працює... Так не може бути, що ми збудували... і от це ще одне хибне уявлення: ми зібрали пряжку чи картон... і вам достатньо це, ви [з] цього і живіть"", — пояснив бізнесмен.
Він навів конкретну економіку процесу, яка показує неможливість роботи без тарифу:
"Корисної сировини в цьому загальному масиві, його там відсотків 5-7 всього насправді. А 5-7 [відсотків] у гривнях... це в межах там 800-900 000 грн щомісяця. При моєму бюджеті, наприклад, там 7 млн грн щомісячному бюджету".
За словами інвестора, без тарифної складової, як це працює в ЄС, такі підприємства функціонувати не можуть. Через дії влади завод опинився в критичному стані.
"Звичайно, моє... моє підприємство на сьогоднішній день на межі подальшого існування", — підсумував Євген Барах.