Чому Китай залишається імперією тисячоліттями, незалежно від династій чи комунізму, а Британія після втрати колоній змушена шукати нову ідентичність? Про природу стійкості наддержав в ефірі з політологом Юрієм Романенком розповів історик Ілля Чедолума, аналізуючи книгу Томаса Барфілда "Тіньові імперії".
Історик зазначив, що так звані "ендогенні" (континентальні) імперії є найбільш стійкими структурами в історії людства. Яскравим прикладом є Китай, який відновлює свою імперську сутність після будь-яких потрясінь.
"Китай дійсно яскравий приклад ендогенної імперії. Ну що би ти з нею не робив, як би ти її не форматував, яку би ти не підкидав ідеологію... воно все одно лишиться імперією", — підкреслив Чедолума.
Те саме, на його думку, стосується й Ірану (Персії), де навіть релігійний режим діє за лекалами давніх царів: "Це довге відлуння імперської спадщини... навіть режим аятол якби все одно намагається грати глобально".
Зовсім інша ситуація з "морськими імперіями" (Афіни, Британія). Вони менш живучі, але їхній розпад часто призводить до демократизації суспільства. Чедолума зауважив, що поки Британія була морською імперією, її еліта була закритою.
"Коли морські імперії... [вони] дуже обережно підходять до надання прав громадянства. Як тільки Британія перестала бути морською імперією, відкрились соціальні ліфти, і вихідці з Індії, Східної Європи можуть пройти аж до самих вершин політичного класу", — пояснив експерт.
Однак сьогодні Сполучене Королівство опинилося у складній ситуації: політична культура залишилася імперською, а матеріальна база зникла.
"В британських еліт є клас гри імперії... але в них немає ресурсів морської імперії. І оце дилема британців, які можуть грати глобально і стараються грати глобально, але вони не мають якби от відповідних ресурсів", — резюмував історик.