З огляду на руйнування РФ Каховської ГЕС та місцевого водосховища, загроз посух і дефіциту води Україна має розглядати нові джерела водопостачання; найбільш реальним варіантом є перекидання частини стоку Дунаю, що може забезпечити водою південні регіони країни.
Таку думку висловив директор Інституту водних проблем та меліорації НААН Михайло Яцюк під час третьої міжнародної конференції "Водні ресурси України: стратегія управління та сучасні рішення", повідомляє Укрінформ.
"Одна із наших концепцій - це використання стоку Дунаю. На останньому засіданні РНБО це питання піднімалося. Враховуючи наслідки війни, в будь-якому випадку Дунай - це єдине наше джерело, на яке ми можемо розраховувати. І перекидання стоку вирішить багато питань водозабезпечення, насамперед півдня України", - зазначив Яцюк.
Експерт наголосив, що йдеться не про гіпотетичну ідею, а про прораховані варіанти, які мають бути реалізовані.
"Це не ідея - це прораховані варіанти, які мають бути реалізовані. Ми це рахували ще тоді, коли Каховське водосховище було. Розглядали варіант брати 10–15 кубічних кілометрів води — це лише 10% від екологічно допустимого. І перекидати її у водосховища для подальшого транспортування - зокрема, на південь України та більше до сходу", - уточнив він.
Яцюк зауважив, що використання стоку Дунаю – це не тимчасове рішення, а стратегія, однак для її реалізації необхідні фінансування та політична воля. Водночас, за його словами, питання водозабезпечення наразі вийшло на рівень національної безпеки.
"Хоч як би закінчилися переговори у Туреччині та як би склалась подальша ситуація, Росія продовжуватиме обмежувати нас у водних ресурсах. Це вже сталося: згадайте ту ж ситуацію із забрудненням річки Сейм. Якби це було масштабніше, то мільйони мешканців столиці могли б залишитися без води", - зауважив він.
Крім того, науковець застеріг, що зміна клімату загалом погіршує ситуацію в світі та в Україні. Нині триває процес виснаження запасів підземних вод, зменшення рівня інфільтрації опадів, а значна частина води просто не потрапляє до річок та водосховищ.
Водночас Яцюк закликає розглядати проблему вододефіциту в комплексі. Зокрема, йдеться про модернізацію старих водогосподарських систем, використання нових технічних рішень, а також реформування управління водними ресурсами.
За його словами, концепція реформування напрацьована, необхідне створення водного фонду, а також міжвідомчої координаційної ради. Однак на це знову ж потрібна політична воля, нагадує науковець.