Путін пішов на ризик із Трампом: FT розкрив, чим це може обернутися для переговорів

Паралельно з жорстокою війною вздовж 1000-кілометрового фронту, Росія та Україна ведуть потужну дипломатичну боротьбу, намагаючись переконати Дональда Трампа, що саме протилежна сторона є справжньою перешкодою для миру.

Як повідомляє Financial Times, Путін пішов на значний ризик минулого тижня, свідомо затягуючи переговори з американськими дипломатами щодо мирних пропозицій, згідно з джерелами, обізнаними з перебігом дискусій. Згодом російський лідер відмовився прибути на переговори з президентом України Володимиром Зеленським у Туреччині, які сам публічно ініціював.

Наразі відмова Путіна брати участь у переговорах на умовах, встановлених іншими сторонами, не зустріла значного спротиву - і точно недостатнього, щоб змусити його до поступок чи змінити курс війни.

Найяскравішим свідченням цього стала реакція президента США Дональда Трампа, який фактично виправдав відсутність російського лідера в четвер і одночасно поставив під сумнів доцільність російсько-українських переговорів, заявивши: "Нічого не відбудеться, доки ми з Путіним не зустрінемось".

Це стало справжнім подарунком для Путіна, який давно прагнув особистої зустрічі з президентом, рішуче налаштованим на нормалізацію американсько-російських відносин. Для українців це відродило їхні найгірші побоювання - що Трамп намагатиметься укласти угоду з Путіним за їхніми спинами і "продати" Україну.

"Путін робить рівно стільки, щоб переконати Трампа, що він залучений до пошуку миру в Україні, одночасно докладаючи максимум зусиль, щоб ці переговори не мали жодних результатів", - зазначив високопоставлений європейський дипломат, залучений до переговорів між західними столицями. "І Трамп на це ведеться".

Цю підозру поділяють деякі з найближчих союзників Америки. Путін, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, "намагається водити американського президента за ніс", відмовляючись прибути до Стамбула. "Я впевнений, що американський президент не може бути задоволений цим", - сказав він журналістам у Берліні.

Небажання Путіна брати участь у змістовних мирних переговорах стало очевиднішим протягом останніх днів, навіть для представників адміністрації Трампа, які раніше були схильні надавати йому перевагу сумніву.

У четвер минулого тижня високопоставлені російські чиновники повідомили Стіву Віткоффу, спеціальному посланнику Трампа, що Путін не бажає обговорювати 22-пунктний мирний план, розроблений Віткоффом з урахуванням українських та європейських пропозицій, розповіли FT три особи, поінформовані про ці дискусії.

Ці 22 пункти детально обговорювалися наступного дня під час телефонної розмови між українськими та американськими офіційними особами. Україну представляли керівник Офісу президента Андрій Єрмак та міністр оборони Рустем Умєров; США - Віткофф, державний секретар Марко Рубіо, який також виконує обов'язки радника з національної безпеки, та генерал Кіт Келлогг, спеціальний посланник Трампа в Києві.

Реакція Росії призвела до того, що Віткофф, який зустрічався з Путіним для переговорів чотири рази з лютого, відклав попередні плани зустрічі з російським лідером цього тижня.

У наступні дні дипломатична активність значно посилилася. Європейські та українські лідери закликали до безумовного 30-денного припинення вогню, попереджаючи Путіна про жорсткі нові санкції у разі відмови - вимогу, підтриману США.

Путін відхилив цю вимогу, але запропонував власну альтернативу - прямі переговори між Росією та Україною в Стамбулі. Трамп схвалив цю ідею і закликав Зеленського взяти участь. Український лідер погодився та запросив Путіна особисто прибути до Туреччини для їхньої потенційно другої особистої зустрічі.

Проте російський лідер відмовився і натомість відправив делегацію низького рівня на чолі з колишнім міністром культури Володимиром Мединським.

Зустріч у п'ятницю тривала менше двох годин і завершилася без прориву. Сторони погодилися обмінятися тисячами військовополонених, але не досягли прогресу щодо тривалого припинення вогню.

Європейські лідери не приховували розчарування. "Останні години показали, що Росія не зацікавлена в припиненні вогню і що, якщо не буде посиленого тиску з боку європейців та американців для досягнення цього результату, це не станеться спонтанно", - заявив президент Франції Еммануель Макрон, натякаючи на нові санкції.

"Люди в Україні та у всьому світі заплатили ціну за агресію Путіна в Україні та по всій Європі, тепер він повинен заплатити ціну за ухиляння від миру", - наголосив прем'єр-міністр Великої Британії сер Кір Стармер.

Стармер, Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск видали спільну заяву, в якій назвали позицію Путіна "неприйнятною".

Четверо лідерів разом із Зеленським також провели спільну телефонну розмову з Трампом. Стармер зазначив, що наразі існує "високий рівень координації" між чотирма ключовими країнами - Великою Британією, Францією, Німеччиною та Польщею - "та адміністрацією президента Трампа" щодо України.

"Це просто крапля за краплею", - прокоментував один європейський міністр закордонних справ, описуючи комунікацію Європи з адміністрацією Трампа в надії, що президент США зрештою змінить позицію щодо Росії.

Однак поки що ця європейська риторика не знайшла підтримки в адміністрації Трампа, яка продовжує висловлювати невдоволення обома сторонами конфлікту, не виокремлюючи Росію, і натякає на можливе відсторонення від процесу.

Рубіо заявив у четвер, що Трамп "готовий дотримуватися цього курсу стільки, скільки потрібно для досягнення миру". "Однак, ми не можемо продовжувати літати по всьому світу і брати участь у зустрічах, які не будуть продуктивними", - додав він.

Високопоставлений український чиновник описав ситуацію як геополітичний "блекджек" між Путіним і Зеленським, де Трамп виступає в ролі дилера.

Путін, за словами чиновника, має "сильну, але ризиковану" руку. Україна ж робить ставку на те, що якщо він візьме ще одну карту, російський президент може "програти все".