Битва за президентство: Тшасковський проти Навроцького – вирішальний вибір для Польщі та Європи

У Польщі в неділю, 1 червня, проходить другий тур президентських виборів.

Як передає "Хвиля", про це йдеться в матеріалі ВВС.

За посаду глави держави змагаються представник правлячої партії, ліберальний мер Варшави Рафал Тшасковський і висуванець найбільшої опозиційної сили, керівник Інституту національної памʼяті Кароль Навроцький.

Ці президентські вибори мають критичне значення для майбутнього Польщі. Якщо переможе Тшасковський, правляча коаліція прем’єр-міністра Туска отримає повний контроль над основними інституціями влади в країні.

Видання зазначає, що у разі успіху Навроцького Польща ризикує опинитися у стані серйозної політичної кризи, яка може призвести до дострокових парламентських виборів.

Результати цієї виборчої кампанії мають значення далеко за межами Польщі. Як одна з найбільших і найвпливовіших країн ЄС, Польща зміцнює свою військову спроможність і відіграє ключову роль на східному фланзі НАТО. Тож результати виборів стануть важливим сигналом для міжнародної спільноти.

"Перемога Кароля Навроцького свідчитиме про актуальність "трампізації" політичних режимів європейських країн та зростання євроскептичних тенденцій у них.

Тріумф Рафала Тшасковського покаже, що ліберальні, проєвропейські сили, які чинять опір радикалізації суспільств, мають шанс на успіх, і нещодавня перемога на президентських виборах у Румунії Нікушора Дана в подібній ситуації не була випадковістю", – йдеться в статті.

Неочікувано напружена гонка

Перший тур президентських виборів у Польщі, який відбувся 18 травня, здивував спостерігачів. Хоча лідерство Рафала Тшасковського і Кароля Навроцького прогнозувалося, відрив між ними склав лише 1,8 відсоткових пункти – значно менше очікуваної переваги чинного мера Варшави.

Ще більшим сюрпризом став результат ультраправих кандидатів: Славомір Менцен і Гжегож Браун разом здобули 21% голосів, посівши третє і четверте місця відповідно.

Скандал у розпал кампанії

За два тижні між турами спалахнув масштабний скандал. Популярне видання Onet опублікувало матеріал, згідно з яким Кароль Навроцький у молодості, працюючи охоронцем в елітному готелі в Сопоті, начебто організовував послуги секс-працівниць для гостей.

"Проблема нинішньої Польщі – це політична проституція. Медійні помічники Туска і Тшасковського не віднімуть у нас перемогу", – прокоментував Навроцький.

Битва за електоральні резерви

Головне завдання обох кандидатів – мобілізація потенційних прихильників. Близько 1,5-3 мільйонів виборців, які голосували за правлячу коаліцію на парламентських виборах 2023 року, не брали участі в першому турі президентських виборів.

Ультраправі кандидати зайняли різні позиції: Гжегож Браун заявив про підтримку Навроцького, тоді як Славомір Менцен закликав голосувати "по совісті", не бачачи підстав підтримувати Тшасковського.

Загадка молодіжного і пенсійного голосування

Спостерігачі відзначають аномально низьку явку виборців старше 60 років у першому турі – близько 60% за загальної явки 67,3%. Ця група традиційно підтримує консервативні сили.

Молоді виборці (до 29 років) виявили протест проти чинної політичної системи: Тшасковський і Навроцький разом отримали від них лише 22% голосів, тоді як серед виборців старше 60 – близько 90%.

"Електоральна поведінка молоді цілком може стати "чорним лебедем" другого туру", – зазначають експерти.

Вирішальна роль діаспори

Рекордні 700 тисяч поляків заявили про бажання голосувати за межами країни. "Стара" діаспора в США схильна підтримувати консервативні сили, тоді як "нова" хвиля емігрантів у Європі має ліберальні погляди.

"У другий тур записалися буквально кілька тисяч осіб у США і близько ста тисяч осіб у Європі", – повідомив журналіст Томаш Жулцяк.

Загроза конституційної кризи

Головна проблема полягає в тому, що встановлення остаточних результатів виборів має здійснювати Палата надзвичайного контролю Верховного суду, створена у 2017 році в рамках суперечливої судової реформи партії "Право і справедливість".

Суд ЄС у грудні 2023 року постановив, що ця палата не є судом у розумінні європейського права. Чинна влада вважає, що вона не може ухвалювати доленосні рішення для країни.

Спроба вирішити проблему через Сейм провалилася – президент Дуда у березні наклав вето на закон про передачу повноважень спеціальній раді суддів.

Сценарій "двох президентів"

У разі оскарження результатів виборів і передачі справи в Палату надзвичайного контролю Польща може опинитися у ситуації з двома президентами – кожен вважатиме себе легітимним.

"Події 6 серпня – день інавгурації новообраного глави держави – передбачити буде нереально", – попереджають експерти.

Польща стоїть на порозі, можливо, найнапруженішої президентської кампанії в своїй історії, результат якої може визначити не лише політичне майбутнє країни, а й стабільність її конституційного ладу.

Раніше повідомлялося, що у Польщі посварилися через Україну.