Українські ціни на продукти харчування стрімко наближаються до середньоєвропейського рівня, подекуди навіть перевищуючи показники окремих країн ЄС. За останні роки вартість базових харчових товарів у країні стала вищою за цінники у сусідніх Румунії, Словаччині та Туреччині. Як випливає з липневого "Інфляційного звіту" Національного банку України, цей тренд зумовлений як внутрішніми, так і глобальними факторами — від війни та кліматичних викликів до світових економічних шоків.

За підрахунками регулятора, з 2016 року продукти в Україні подорожчали в євровому еквіваленті на 79%, тоді як у країнах ЄС — на 46%. Продовольча інфляція значно випереджає загальну: лише з 2020 року вона зросла на понад 35%, що майже на 10 відсоткових пунктів більше, ніж загальний індекс споживчих цін. Серед головних причин — пандемія, війна, збої в логістиці, стрибки цін на енергоносії та кліматичні катастрофи.

НБУ звертає увагу, що харчування є особливо чутливою статтею витрат для українських домогосподарств, адже продукти займають приблизно 40% у споживчому кошику середнього громадянина. У звіті зазначається, що підвищення цін зачіпає не всі категорії однаково. Так, хліб, овочі, фрукти, риба прісноводних порід та соняшникова олія в Україні все ще залишаються відносно дешевшими, ніж у більшості країн ЄС. Зокрема, пляшка олії коштує на 20–25% менше, ніж у Польщі, завдяки розвиненому вітчизняному виробництву.

Втім, деякі продукти вже коштують більше, ніж у Євросоюзі. Найяскравіший приклад — вершкове масло. Його ціна в Україні перевищує польську на ті самі 20–25%, що аналітики пов’язують із вищою собівартістю виробництва та відсутністю такої системної державної підтримки, як у сусідніх країнах. Аналогічна ситуація спостерігається і з цінами на молочні продукти та свинину, тоді як яйця та м’ясо птиці залишаються доступнішими завдяки масштабам і вертикальній інтеграції виробництва.

Національний банк відзначає, що після короткострокового зниження цін у євровому вираженні на тлі девальвації гривні у 2023–2024 роках, з початку 2025 року відновилася тенденція зростання. Водночас динаміка цін гальмується купівельною спроможністю населення: коли ціни досягають психологічного бар’єру, українці змінюють свої споживчі звички або переходять на дешевші замінники.

Серед структурних факторів, що сприяють подорожчанню, регулятор називає слабкий розвиток деяких секторів, насамперед тваринництва, а також податкові відмінності. Наприклад, ПДВ на продукти в Україні складає 20%, тоді як у Польщі — лише 5%, а на окремі категорії — навіть 0%.

Ще один фактор — імпорт. У першому півріччі 2025 року Україна значно збільшила обсяги ввезення окремих товарів: свинини — у 4,4 раза, молока — у 1,6 раза, круп — на 48%, овочів — удвічі, а яблук — у 8 разів. Це дозволяє частково стримувати внутрішнє зростання цін, зазначають в НБУ. Крім того, угода про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, яка стимулює обмін продуктами, також стала одним із чинників зближення цінових рівнів.

Раніше Національний банк України представив оновлений економічний прогноз по інфляції та ВВП.