На закритій зустрічі з фракцією "Слуга народу" президент Володимир Зеленський різко розкритикував українських парламентарів, журналістів та громадських діячів, які, на його думку, не створюють достатньо позитивного образу України для західних партнерів.
За словами двох депутатів, які були присутні і погодилися надати коментар для Poliico на умовах анонімності, розмова була наповнена напруженням, а виступ глави держави прозвучав як відверта тирада проти тих, кого він назвав людьми, що виступають "проти України". Президент наголосив, що повідомлення про корупцію та порушення прав людини відволікають від головного завдання — підтримки армії та зміцнення зовнішньої допомоги.
У фракції очікували примирливішого тону, особливо після літньої спроби підпорядкувати ключові антикорупційні органи Офісу генпрокурора, що викликало перші масові протести від початку повномасштабного вторгнення. Тоді Зеленський був змушений відкликати ухвалений закон під тиском суспільства та попереджень ЄС про відкат від демократичних стандартів. Однак, як стверджують депутати, президентська команда згодом намагалася перекласти відповідальність за провал на самих парламентарів.
Серед частини депутатів "Слуги народу" наростає роздратування персоналізованим стилем управління Зеленського та його зневагою до парламенту. Деякі з них прямо ставлять під сумнів рішення щодо антикорупційних інституцій, побоюючись політичних наслідків для себе. Опитування громадської думки підтверджують: навіть в умовах війни українці вважають корупцію головною внутрішньою проблемою.
Особливо болісно сприймаються кадрові ротації, які призвели до відставок незалежних або популярних фігур. Серед них — міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький, а також колишній головнокомандувач Валерій Залужний, який після конфлікту із Зеленським щодо стратегії війни був призначений послом у Великій Британії. Кожне оновлення уряду, за словами депутатів, зміцнює позиції найближчого оточення президента і усуває тих, хто дозволяв собі незалежність.
Тривогу викликають і нові обмеження. Нещодавнє рішення заборонити виїзд за кордон групі колишніх дипломатів і послів стало ще одним сигналом посилення політичного контролю. Один із них, колишній дипломат Павло Кулеба, пояснив у коментарі Politico: "Єдине пояснення може бути політичним. І щойно така логіка починає діяти, виникає можливість довільно визначати, хто має право щось робити, а хто — ні. Амбасадори — лише приклад, але він демонструє глибшу проблему".
Західні дипломати, які працюють у Києві, у приватних розмовах також висловлюють занепокоєння ризиками концентрації влади, хоча публічної критики уникають, аби не дати Москві додаткового аргументу. Усередині ж партії, за свідченнями співрозмовників, зростає страх, що будь-яке інакодумство сприймається в Офісі президента як "робота на ворога".
Зеленський, водночас, продовжує підкреслювати, що має намір брати участь у майбутніх виборах і переконаний у правильності своєї стратегії. Його прихильники наголошують, що у воєнний час потрібні "швидкі та чіткі рішення", а популярність президента в опитуваннях досі залишається високою.
Проте дедалі більше навіть серед однопартійців виникає запитання: чи не стає прагнення до жорсткого контролю загрозою для самої демократії, яку Україна прагне захистити.
Раніше Зеленський назвав три основні умови для припинення війни.