Наглядова рада АТ "НАЕК "Енергоатом" заявила про намір провести незалежну перевірку після оприлюднення результатів масштабного антикорупційного розслідування, яке пов’язують із діяльністю посадовців компанії.
У офіційній заяві ради наголошується, що до звинувачень у корупції поставляться з "максимальною серйозністю". Найближчим часом буде скликано спеціальне засідання для всебічної оцінки ситуації та визначення подальших кроків.
"Наглядова рада ініціює незалежну перевірку операцій, які викликали питання, а також проведе комплексну оцінку внутрішніх процедур і систем контролю компанії", — йдеться в повідомленні.
Рада підкреслила, що залишається відданою принципам прозорості, підзвітності та доброчесності, і готова співпрацювати з правоохоронними органами.
Напередодні Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили 15-місячне розслідування, під час якого зібрали понад тисячу годин аудіозаписів.
Серед фігурантів — міністр енергетики Герман Галущенко, його радник Ігор Миронюк, бізнесмен Тимур Міндіч і представник "Енергоатома" Дмитро Басов.
За даними НАБУ, йдеться про масштабну схему відмивання коштів, отриманих через корупційні механізми в енергетичній сфері. Незаконні операції проводились через офіс у центрі Києва, який належить родині колишнього нардепа Андрія Деркача — нині сенатора у Росії.
За версією слідства, основою діяльності організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів Енергоатома — у розмірі від 10% до 15% вартості контрактів. Партнерам компанії фактично нав’язували "плату за допуск" до роботи, щоб уникнути затримок платежів або втрати статусу постачальника. Ця практика отримала назву "шлагбаум".
До реалізації схеми керівник злочинної групи залучив колишнього заступника голови Фонду держмайна, який пізніше став радником міністра енергетики, а також ексспівробітника правоохоронних органів — нинішнього виконавчого директора з безпеки Енергоатома.
Слідчі встановили, що ці особи, користуючись впливом у міністерстві та компанії, контролювали кадрові рішення, закупівлі та фінансові потоки. Фактично управління стратегічним державним підприємством із річним доходом понад 200 мільярдів гривень здійснювалося неофіційними посередниками без формальних повноважень.