Битва за руїни чи послання Трампу: що насправді стоїть за падінням Покровська

Російські війська практично встановили контроль над Покровськом. Місто опинилося в оперативному оточенні з трьох боків, а російські підрозділи дедалі глибше просуваються до центральних районів.

Як повідомляє The Sunday Times, битва за Покровськ триває вже 18 місяців і, попри свою масштабність, не є вирішальним переломом, але демонструє зміну динаміки війни та політичних мотивів Москви.

Офіційна позиція та перші сигнали про падіння оборони

Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський у середу заявив: "Немає мови про російський контроль над Покровськом або оперативне оточення угруповання Сил оборони".

Втім, подальші дані свідчать про інше. Британський військовий радник, який працював з українською стороною, визнав: "Ми можемо вважати, що це місто зараз за Москвою".

Через характер сучасної війни, де фронт розмитий, а бої ведуть невеликі мобільні групи, у Покровську ще триває спротив. Окремі українські підрозділи продовжують оборону або намагаються вийти з міста.

Крах оборони та ситуація на інших напрямках

Ключовий момент битви, за оцінками військових, уже минув. Попри тактичні успіхи 1-го корпусу "Азов" на північ від міста, шансів на контрнаступ саме в межах Покровська практично немає.

Разом із Покровськом стрімко погіршується ситуація і в сусідньому Мирнограді. Проте укріплені українські міста в інших районах Донеччини поки утримуються. Західні аналітики очікують, що їх оборона триватиме довше, ніж у Покровську.

Битва за місто — й тиск за Вашингтон

Один із ключових мотивів Кремля під час штурму Покровська — тиск на Вашингтон. Путін кинув у наступ до 150 тисяч військових і зазнав десятків тисяч втрат, прагнучи не лише територіального успіху, а й політичного ефекту.

Президент Володимир Зеленський заявив, що "Росія боїться сильних рішень США і хоче використати Покровськ, щоб показати успіх на полі бою".

Однак російська мета, імовірно, інша — не стільки уникнути нових санкцій, скільки повернути прихильність президента Дональда Трампа, відомого бажанням підтримувати сторону-переможця.

Нещодавні американські санкції щодо російської нафти, за оцінками аналітиків, були радше спробою спонукати Москву до кроків, які Трамп міг би подати як підставу для миру.

Путін тим часом демонструє силу: від нових ядерних систем до чергового успіху на фронті. Його сигнал простий: саме Москва, а не Київ, здобуває перевагу.

Погода як зброя: туман і зниження ефективності дронів

Останній прорив Росії став можливим завдяки густому туману, який знизив ефективність українських розвідувальних і ударних БПЛА.

Хоча раніше очікувалося, що зима сповільнить темпи бойових дій, війна в Україні довела протилежне: погіршення погоди частково нівелює роль безпілотників, а це грає на користь Росії, яка має чисельну перевагу та можливість швидше ротувати війська.

Цієї зими бої можуть не стихнути — а навпаки, загостритися.

Кадрова криза в Україні

Битва за Покровськ оголила гострий дефіцит українського особового складу. Попри величезні втрати, Росія, за оцінками, все ще здатна мобілізувати до 30 тисяч солдатів щомісяця.

Українські військові дедалі частіше скаржаться на затримку з відведенням сил. Один із бійців написав у соцмережах, що "вчергове наші генерали відмовляються визнавати момент, коли слід відступити, і змушують нас тримати безнадійну оборону".

Президент Зеленський заперечує, що захисники були "поставлені перед необхідністю вмирати заради руїн". Але ротація сил і їх нестача стають критичною проблемою.

Південний напрямок: російський прорив до Гуляйполя

Через перекидання українських підрозділів під Покровськ росіяни просунулися й на півдні. 90-та танкова дивізія РФ рухається у напрямку Гуляйполя — важливого логістичного вузла на стику трьох областей. До міста залишилося близько 8 кілометрів.

Як і Покровськ, Гуляйполе може стати наступною ціллю, якщо Україна не отримає підкріплення. Але такі підкріплення доведеться забирати з інших ділянок фронту, що створює нові ризики.

Брак ресурсів і загроза нових зимових втрат

Україна фізично не спроможна рівномірно закрити всі вразливі ділянки фронту. На цьому тлі Кремль, попри величезні втрати, демонструє готовність продовжувати наступ.

Для погано екіпірованих російських підрозділів, які входили до Покровська на викрадених мотоциклах і перероблених цивільних автівках, це лише один епізод у довгому й кривавому шляху. Але для Києва — небезпечний сигнал перед зимою, що може зіграти на користь російської армії.

У той час як 90-та танкова дивізія РФ отримує можливість повернути танки в гру, Україна все ще гостро потребує людей — і все ще не має гарантій перемоги у ключовій битві за підтримку Вашингтона.