Кабінет Міністрів України ухвалив історичну постанову, яка вперше створює єдині "правила гри" для всіх учасників кіберзахисту держави. Тепер CERT-UA, галузеві команди реагування та силові структури діятимуть за чітким регламентом, що дозволить запобігати атакам на випередження.
Постанова від 13 листопада 2025 року № 1471 встановлює конкретні механізми взаємодії між усіма суб'єктами, які протидіють кіберзагрозам в Україні, повідомили у Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації.
Що змінилося: від хаосу до системи
До цього часу взаємодія між різними структурами кіберзахисту відбувалася безсистемно. CERT-UA, галузеві команди CSIRT, СБУ, Національна поліція та інші органи часто працювали паралельно, втрачаючи критичний час на узгодження дій.
Новий порядок, ухвалений відповідно до Закону "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", вперше створює єдину систему координації.
Документ визначає три ключові блоки взаємодії:
Перший: Національна команда реагування на кіберінциденти CERT-UA тепер має чіткий регламент спілкування з правоохоронними, контррозвідувальними, розвідувальними органами та суб'єктами оперативно-розшукової діяльності.
Другий: Галузеві та регіональні команди CSIRT отримали прописані механізми взаємодії не тільки з силовиками, а й з іншими суб'єктами національної системи реагування.
Третій: Національна поліція та СБУ тепер мають конкретні протоколи співпраці з усіма учасниками системи кіберзахисту.
Від реагування до запобігання
Начальниця Державного центру кіберзахисту Держспецзв'язку Євгенія Наконечна пояснила практичну цінність нових правил.
"Коли ми отримуємо інформацію про атаку на одну організацію, ми маємо змогу оперативно попередити інших та запобігти подальшому поширенню загрози", — зазначила вона.
Це принципова зміна філософії. Раніше кожна структура реагувала на інциденти постфактум, після того як шкода вже була завдана. Тепер система налаштована на випередження.
Ідентифікація пенсіонерів до 31 грудня: кому ПФУ призупинить виплати
Google б'є на сполох через "Дію": що означає лист про витік даних і як себе захистити
"Нафтогаз – банкрут, Укренерго – у дефолті": Попенко розніс "перезавантаження" енергетики
Пенсіонерів перевірять по відео: які документи готувати вже зараз
"Атаки можуть бути масовими або спрямованими на конкретний сектор, де є і державні, і приватні компанії. Ефективний обмін інформацією дозволяє нам реагувати на інциденти не по факту, а на випередження", — підкреслила Наконечна.
Як це працюватиме на практиці
Уявімо ситуацію: хакери атакують банк. За старою схемою банк звертається до CERT-UA, паралельно подає заяву в поліцію, можливо, інформує СБУ. Кожна структура починає власне розслідування, часто дублюючи зусилля інших.
За новим порядком: CERT-UA отримує інформацію і за встановленим протоколом миттєво передає дані всім релевантним учасникам системи. Одночасно аналізується, чи не загрожує ця атака іншим фінустановам. Якщо так — попереджують усіх потенційних жертв ще до того, як хакери встигають їх атакувати.
Галузеві CSIRT (наприклад, команда реагування фінансового сектору) отримують інформацію та діють за єдиним протоколом. Силовики паралельно розпочинають оперативні дії, але вже маючи повну картину від технічних фахівців.
Чому це важливо зараз
Україна перебуває під постійним кібертиском з боку Росії. За даними CERT-UA, щомісяця фіксуються тисячі спроб атак на державну інфраструктуру, фінансові установи, енергетику та телекомунікації.
Часто одна й та сама хакерська група одночасно атакує кілька об'єктів. Швидкість обміну інформацією стає критично важливою. Затримка навіть на годину може означати успіх атаки на десятки організацій.
Нові правила дозволяють:
- Прискорити обмін критичною інформацією між усіма учасниками системи
- Уникнути дублювання зусиль та марнування ресурсів
- Координувати дії технічних фахівців та правоохоронців
- Реагувати на загрози превентивно, а не постфактум
- Підвищити загальну стійкість інформаційно-комунікаційних систем держави
Що це означає для громадян
Звичайні українці можуть не помічати роботи CERT-UA чи CSIRT, але результати їхньої діяльності впливають на повсякденне життя кожного.
Посилений захист персональних даних: Швидше реагування на витоки інформації означає, що ваші паспортні дані, банківські реквізити чи медична інформація матимуть кращий захист.
Надійність державних сервісів: Дія, електронні черги в лікарнях, онлайн-послуги — все це об'єкти постійних кібератак. Ефективніша координація означає менше збоїв у роботі.
Захист критичної інфраструктури: Електроенергія, водопостачання, транспорт — усе керується цифровими системами. Їхній захист безпосередньо впливає на комфорт та безпеку життя.
Фінансова безпека: Надійніший захист банківського сектору означає менший ризик втратити гроші через кібершахрайство.
Міжнародний контекст
Україна не перша країна, яка створює таку систему координації. Провідні держави світу давно мають подібні механізми. Але українська специфіка — це війна, під час якої кібератаки є частиною комплексної агресії.
Тому швидкість та ефективність координації для України важливіша, ніж для країн, які живуть у мирних умовах. Російські хакери часто координують кібератаки з ракетними ударами або інформаційними операціями.
Нова система дозволить Україні не тільки краще захищатися, а й накопичувати унікальний досвід протидії гібридним загрозам, який згодом може стати корисним для союзників.
Наступні кроки
Затвердження порядку — це лише перший крок. Тепер усім учасникам системи потрібно:
- Адаптувати внутрішні регламенти до нових правил
- Навчити персонал працювати за новими протоколами
- Створити технічні канали швидкого обміну інформацією
- Провести тестування системи взаємодії
Експерти очікують, що повноцінне впровадження нових правил займе кілька місяців. Але вже сам факт існування єдиного порядку значно спрощує координацію та дозволяє швидше реагувати на нові виклики.
Україна продовжує вибудовувати сучасну систему кіберзахисту, здатну протистояти одному з найагресивніших кіберпротивників у світі. Нові правила взаємодії — важлива сходинка на цьому шляху.