Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала Європу взяти на себе повну відповідальність за власну безпеку та продовжити підтримку України.
Про це вона заявила 17 грудня під час виступу на пленарних дебатах Європейського парламенту, повний текст якого опублікувала "Європейська правда".
Промова стала відповіддю на оновлену Національну безпекову стратегію США, в якій Вашингтон фактично відмовляється від підтримки Європи. Виступ також є частиною підготовки до засідання Європейської ради 18–19 грудня.
"Ми, європейці, не можемо дозволити, щоб світогляди інших визначали наше майбутнє", — наголосила фон дер Ляєн. За її словами, "це – момент незалежності Європи".
Голова Єврокомісії навела статистику зі згаданої стратегії США: частка Європи у світовому ВВП скоротилася з 25% у 1990 році до 14% сьогодні. Водночас вона зазначила, що показники США рухаються аналогічно — з 22% до 14% за той самий період. Натомість частка Китаю зросла з 4% до 20%.
Щодо енергетичної незалежності фон дер Ляєн повідомила про суттєвий прогрес. Імпорт російського газу скоротився з 45% на початку війни до 13% сьогодні, вугілля — з 51% до нуля, сирої нафти — з 26% до 2%.
В оборонній сфері ЄС за останні 10 років інвестував 8 млрд євро. Цього року Єврокомісія забезпечила можливість інвестування до 800 млрд євро до 2030 року. Попит на програму SAFE від 19 держав-членів значно перевищив запропоновані 150 млрд євро.
Фон дер Ляєн озвучила конкретні цифри підтримки України. За оцінками МВФ та Єврокомісії, потреби Києва у 2026–2027 роках становлять близько 137 млрд євро. Європа має покрити дві третини — 90 млрд євро.
"Рішення про фінансування України на наступні два роки має бути ухвалене саме на цій Європейській раді", — підкреслила президентка Єврокомісії.
Вона також нагадала, що минулого тижня ЄС погодив безстрокове заморожування російських активів. Вони залишатимуться замороженими, доки Росія не припинить війну і не виплатить репарації Україні.
Виступ фон дер Ляєн є частиною ширшої стратегії Євросоюзу "Готовність 2030", яка передбачає збільшення витрат на оборону до 3,5% ВВП та нарощування військової допомоги Україні. Ще влітку президент Європейської ради Антоніу Кошта закликав впроваджувати спільну оборонну систему ЄС через програму SAFE, наголошуючи, що "розбудова оборони Європи — це не гасло, це обов'язок".
Питання використання заморожених російських активів залишається ключовим для фінансування України. Напередодні саміту Євроради ЄС наблизився до рішення, хоча раніше Бельгія, Італія, Болгарія та Мальта висловлювали застереження. Водночас план позики для України скоротили зі $186 млрд до приблизно $105 млрд, аби зняти занепокоєння країн-членів та залишити резерв для можливих мирних переговорів.
Аналітичні дослідження підтверджують економічну доцільність підтримки Києва. Згідно з дослідженням "Europe's Choice", проведеним Норвезьким інститутом міжнародних справ, підтримка України обійдеться ЄС дешевше, ніж прийняття російських умов миру з подальшою розбудовою посиленої оборони власних кордонів та утриманням мільйонів біженців.