Національний банк України оприлюднив результати оцінки стійкості банківської системи за 2025 рік.
За даними регулятора, загалом ситуація виглядає краще, ніж до повномасштабного вторгнення: капітал банків зростав навіть за негативних сценаріїв, а кількість фінустанов із підвищеними вимогами до капіталу зменшилася.
Оцінка складалася з перевірки якості активів (AQR) для всіх банків та стрес-тестування для 21 найбільшої установи (понад 90% активів сектору). Регулятор змоделював два сценарії розвитку подій: базовий та несприятливий.
Хто пройшов перевірку без зауважень
12 банків успішно пройшли стрес-тестування і не потребують додаткового капіталу:
Державні: ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк.
Іноземні: Райффайзен Банк, Укрсиббанк, Креді Агріколь Банк, ОТП Банк, ПроКредит Банк, Кредобанк.
Приватні: ПУМБ, Універсал Банк, Банк Південний.
Кому висунули підвищені вимоги
За базовим сценарієм проблеми з достатністю капіталу виявили у шести банків (5% активів ринку):
Банк Кредит Дніпро
Таскомбанк
ВСТ Банк
Мир в обмін на 20% країни? NYT розкрила шокуючі умови угоди США та РФ
За кермо тепер не можна: водіїв в Україні обмежили за віком
Тариф на електроенергію з 1 січня 2026 року: рішення вже ухвалено
В Україні обмежили вік водіїв: кому заборонено сідати за кермо
А-Банк
Банк Львів
Правекс Банк
За несприятливим сценарієм до цього списку додаються ще три фінустанови (разом ця група займає 18% ринку):
Укрексімбанк (державний)
Сенс Банк (державний)
МТБ Банк
У Нацбанку зазначають, що всі перелічені банки вже виконують програми реструктуризації. Ці плани здебільшого передбачають покриття потреб у капіталі за рахунок майбутніх прибутків, а не вливання коштів від власників. Вимоги за базовим сценарієм мають бути виконані до кінця поточного року, за несприятливим - до жовтня 2026 року.
Стрес-тестування та оцінка стійкості банків
Оцінка стійкості - це своєрідний "краш-тест" для фінансової системи, який Національний банк проводить щорічно. Процедура складається з двох етапів: перевірки якості активів (AQR) та власне стрес-тестування. Якщо перший етап - це аудит реального стану справ "тут і зараз" (чи дійсно позичальники платять, а застави існують і мають ціну), то другий - це математичне моделювання майбутнього. Регулятор перевіряє, чи вистачить банку запасу міцності, якщо економічна ситуація різко погіршиться.
Цього року НБУ вперше за час повномасштабної війни повернувся до повноцінного моделювання "найгіршого сценарію". Під час тестування закладалися жорсткі параметри кризи: падіння ВВП (близько 3% у перший рік кризи), значна девальвація гривні (до 47 грн/долар у перспективі трьох років) та зростання інфляції. Логіка така: якщо банк зможе вижити й виконати нормативи за таких умов, то в реальному житті він точно впорається з меншими потрясіннями.
Виявлення потреби у капіталі (так звана "дірка" в балансі) за результатами тесту не означає, що банк банкрут. Це сигнал для менеджменту та акціонерів: фінустанова має розробити та затвердити в НБУ план реструктуризації. Зазвичай цей план передбачає не пряме вливання грошей власником, а покриття ризиків за рахунок майбутнього прибутку, поліпшення якості кредитного портфеля або реструктуризації боргів. Банки, що успішно виконують ці програми, продовжують працювати у звичному режимі без загроз для вкладників.
