Переговори між США та Україною щодо принципів можливої мирної угоди з Росією, схоже, виходять на фінішну пряму. В основі пропонованої домовленості лежить ідея про те, що Україна відмовиться від територій на Донбасі в обмін на надійні безпекові гарантії з боку Сполучених Штатів, які б унеможливили новий напад Росії.
Про це пише The New York Times.
Такий підхід виглядає зрозумілим, адже Володимиру Зеленському потрібен вагомий аргумент, щоб виправдати перед народом болючі поступки. Однак стратегічно це може стати фатальною помилкою з однієї простої причини: будь-які гарантії безпеки, надані Дональдом Трампом, не викликають довіри. Для реального забезпечення власної безпеки Києву варто вимагати не паперових обіцянок, у які не повірить ніхто - і насамперед Володимир Путін, - а конкретних інструментів для самозахисту.
Сумніви щодо готовності Трампа дотримуватися гарантій базуються на фактах: попри періодичні погрози, він жодного разу не продемонстрував бажання йти на пряму конфронтацію з Росією, тим паче військову. Навпаки, протягом останнього року свого президентства він суттєво скоротив військову та фінансову підтримку України, підхопив російські наративи про винуватців війни та постійно говорив про економічну співпрацю з РФ. Якщо він не допомагає Україні зараз, під час прямого вторгнення, важко уявити, що він кине виклик Москві у майбутньому лише через формальні зобов'язання.
У проекті угоди, який обговорюється, умови спрацювання гарантій стосуються лише "значного, навмисного та тривалого" збройного нападу. Такі формулювання залишають Трампу простір для маневру: він зможе оголосити будь-яку нову атаку "незначною" або "випадковою" і відмовитися від втручання. Його реакція на вересневий інцидент з російським дроном у Польщі, який він назвав "можливою помилкою", є яскравим прикладом того, як легко він може ухилитися від відповідальності.
Враховуючи ці реалії, обмінювати стратегічно важливі території на сумнівні гарантії було б наївно. Замість цього Зеленському варто зосередитися на отриманні матеріальних активів, які реально посилять оборону.
До пакету таких вимог має увійти доступ до понад 200 мільярдів доларів заморожених російських активів, більшість з яких знаходиться в ЄС. Також Київ має вимагати масштабний пакет озброєння: системи Patriot, далекобійні ракети, винищувачі F-16 та артилерію. Ще одним конкретним елементом, значно ціннішим за паперові гарантії, має стати повернення під контроль України Запорізької АЕС. Станція могла б управлятися спільно зі США, забезпечуючи енергією промислові проекти та генеруючи прибуток для відновлення країни.
Зеленський ризикує, фокусуючись на ефемерних гарантіях. Поки переговори тривають, йому варто змінити підхід і вимагати кроків, які фактично стримають російську агресію, а не покладатися на пусті обіцянки Вашингтона.
Також нагадаємо, Зеленський анонсував 3 міжнародні зустрічі щодо гарантій безпеки.