Українські біженці в країнах Європи стикаються з суттєвою економічною нерівністю. Згідно з останніми даними УВКБ ООН та ОЕСР, медіанний дохід українців майже вдвічі нижчий за заробітки громадян приймаючих країн. Головною причиною такого розриву експерти називають невідповідність займаних посад рівню освіти українських фахівців.
Рівень заробітної плати українців прямо залежав від загального економічного стану країни перебування. Найвищі доходи зафіксовані в країнах Північної та Західної Європи. Зокрема, у Великобританії українці отримують в середньому €1 987 (проти €3 235 у місцевих), у Норвегії — €1 978 (проти €3 435), а в Нідерландах — €1 949 (проти €3 000). В Ірландії медіанний дохід склав €1 781, тоді як громадяни заробляють близько €3 300.
У країнах Центральної Європи доходи дещо нижчі, проте розрив із місцевим населенням менш відчутний. В Австрії українці заробляють €1 625, у Німеччині — €1 455, а у Франції — €1 299. В Іспанії та Італії доходи становлять €1 125 та €1 000 відповідно.
Країни Балтії та сусіди України демонструють стабільні показники на рівні тисячі євро. В Естонії українці в середньому отримують €1 039 (місцеві — €1 540), у Чехії — €1 027 (місцеві — €1 209), у Литві — €1 000 (місцеві — €1 553). У Польщі медіанний дохід становить €973 при середній зарплаті громадян у €1 227, а у Словаччині — €900.
Найскладніша ситуація з доходами спостерігається на Балканах: у Болгарії українці отримують лише €612, а в Румунії — €586, що є найнижчим показником серед досліджуваних країн.
Ключовий бар'єр для зростання доходів — неможливість працювати за фахом. Дослідження показує шокуючу різницю: понад третина українців із вищою освітою працюють на низькокваліфікованих посадах, тоді як серед місцевих жителів таких лише 7%.
"Майже 60% працюючих біженців повідомили, що працюють нижче свого рівня кваліфікації", — зазначається у звіті. Ця професійна деградація стає причиною 40% розриву в оплаті праці. Високоосвічені фахівці часто змушені займати вакансії у сфері обслуговування або логістики, де рівень зарплат є мінімальним, що гальмує як особистий добробут біженців, так і розвиток економік країн ЄС.