Сполучені Штати Америки — це класичний приклад "морської імперії", яка будує свій вплив не на захопленні територій, а на економічній експансії та домінуванні на морі.
Таку думку в ефірі з політологом Юрієм Романенком висловив історик Ілля Чедолума, аналізуючи книгу Томаса Барфілда "Тіньові імперії".
Історик зазначив, що США належать до того ж типу держав, що й давні Афіни, Карфаген, Венеційська республіка чи Британська імперія. Їхня головна риса — пріоритет економіки над політичним контролем земель.
"В морських імперіях... прообраз морської імперії — це прообраз корпорації. Тобто там рідко коли буває монарх-правитель... В екзогенних морських імперіях часто є республіканський демократичний лад", — пояснив Чедолума.
Експерт провів пряму паралель між зовнішньою політикою стародавніх Афін та сучасного Вашингтона. Коли Афіни мали проблеми з іншими полісами, вони не поспішали вводити війська.
"Вони не посилали в першу чергу туди військову експедицію... вони накладали це торгове ембарго і збільшували митні тарифи. Тобто це був основний прийом Афін у взаємодії з іншими країнами — економічні фактори", — розповів історик.
За його словами, нинішня політика США діє "абсолютно один в один": "Вони виходять від моделі структури оцієї морської імперії".
Ще однією спільною рисою є вибірковість у наданні громадянства. Як Афіни в період розквіту обмежували права чужинців, так і сучасні морські імперії відкриті лише для тих, хто приносить ресурс.
"Якщо ви з грошима і генеруєте гроші, ви отримуєте громадянство США... А от якщо ви йдете без капіталу, то до вас питання, якби що ви тут забули, що ви тут робите", — зазначив Чедолума.
Історик підкреслив, що стратегія морської імперії робить Америку невразливою до сухопутних конфліктів на іншому континенті.
"Яка би не була континентальна війна... на теренах Європи, по великому рахунку, прямо до безпеки Сполучених Штатів Америки вона не має ніякого відношення. Тому що безпеку Сполучених Штатів Америки забезпечує флот в першу чергу", — пояснив він.
Саме тому, за словами експерта, США можуть дозволити собі "точково діяти", не втягуючись у виснажливі наземні операції, які історично були згубними для морських держав (як Сицилійська експедиція для Афін).