Кількість біженців у Німеччині досягла рекордного рівня з часів після Другої світової війни, склавши майже 3,5 мільйона людей. Із цього числа близько 1,18 мільйона – громадяни України.
Про це пише німецька газета Neue Osnabrücker Zeitung, посилаючись на офіційні документи.
За даними відповіді федерального уряду на запит фракції партії "Зелених" у Бундестазі, до кінця першої половини 2024 року в Німеччині проживало близько 3,48 мільйона біженців, що приблизно на 60 000 більше, ніж наприкінці 2023 року. Це найвищий показник із 1950-х років.
У зв'язку з припливом мігрантів і загрозою тероризму, голова МВС ФРН Ненсі Фезер 9 вересня розпорядилася запровадити тимчасові заходи контролю на всіх сухопутних кордонах Німеччини. У листі Європейської комісії Фезер зазначила, що ресурси країни та її федеральних земель щодо прийому мігрантів "практично вичерпані".
Дебати про міграційну політику в Німеччині загострилися після теракту в Золінгені 23 серпня, імовірно вчиненого громадянином Сирії, якого мали депортувати з ФРН ще 2023 року. Внаслідок нападу від ножових поранень загинули троє людей, ще вісім отримали поранення.
На тлі цих подій деякі німецькі політики закликали скасувати Bürgergeld (посібник із безробіття) для українських біженців. Щомісячна виплата Bürgergeld на одну особу становить до 563 євро та надається українським громадянам поряд з безкоштовними медичними послугами та проживанням у соціальному житлі на час проходження інтеграційних та мовних курсів.
Генеральний секретар Вільної демократичної партії (СвДП) Біджан Джір-Сарай запропонував перейти до звичайних виплат у розмірі 460 євро, які належать усім іншим біженцям. На його думку, це могло б стимулювати українських громадян до працевлаштування і позитивно позначитися на ринку праці через загальну нестачу робочої сили в Німеччині.
Проте офіційний представник кабінету міністрів країни Штеффен Хебештрайт заявив про відсутність планів замінювати гарантовані виплати українським громадянам стандартними посібниками для біженців.