Федеральний бюджет Росії на 2026–2028 роки передбачає масштабний перерозподіл державних ресурсів: фінансування соціальних і регіональних програм різко скорочується на користь військово-промислового комплексу та силових структур.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки.
Російська влада планує підвищити базову ставку податку на додану вартість із поточних 20% до 22%. Міністр фінансів Антон Сілуанов офіційно визнав, що таке рішення спричинить зростання споживчих цін і посилить тиск на бізнес-середовище.
Від 2026 року для малого та середнього підприємництва запроваджується радикально змінена система оподаткування. Річний поріг доходу для застосування спрощеної системи знижується майже у шість разів – із близько $723 тисяч до $120 тисяч. Для ІТ-компаній скасовуються пільгові страхові внески: замість діючих 7,6% доведеться сплачувати стандартні 15%.
Фінансування зазнає скорочення у 18 із 51 державної програми. Найбільші урізання бюджетів стосуються програм "Хімічна та біологічна безпека" (мінус 36%), "Розвиток авіаційної промисловості" (мінус 30%) та "Розвиток енергетики" (мінус 29%).
Водночас асигнування на програму "Розвиток електронної та радіоелектронної промисловості", яка працює в інтересах ВПК, збільшуються у 4,4 раза – до $2,2 мільярда у 2026 році.
"Посилення податкового навантаження і скорочення соціальних витрат свідчать про спроби влади утримати зростання військових видатків за рахунок населення. Фонд пенсійного та соціального страхування, який забезпечує виплати 40 мільйонам російських пенсіонерів, цьогоріч матиме дефіцит близько $8,3 мільярда", – зазначають у розвідці.
Витрати на утримання Путіна та його адміністрації у 2026 році знову зростають – до $354 мільйонів, що становить приблизно $1 мільйон щодня. Ця сума перевищує річні бюджети таких російських регіонів, як Калмикія чи Єврейська автономна область.
Наслідки бюджетних скорочень особливо помітні в авіаційній галузі. Російські авіакомпанії, які внаслідок санкцій втратили доступ до нових літаків, запасних частин і повноцінного технічного обслуговування, до 2030 року можуть втратити сотні пасажирських авіалайнерів.
"З парку перевізників вибудуть 109 іноземних літаків і ще 230 радянських машин, яким 40-60 років. Також планується списання понад 200 вертольотів, більшість із яких – російського виробництва", – йдеться у повідомленні розвідки.
Наразі російські перевізники експлуатують 1135 літаків. Із них літають лише 1088 – решту вже розібрано на запасні частини. Якщо тенденція збережеться, протягом п'яти років Росія втратить майже половину цивільного авіаційного парку.
Основна причина катастрофічного скорочення – західні санкції, які унеможливлюють повноцінне технічне обслуговування іноземної техніки.
За даними розвідки, для застарілих радянських літаків Росавіація просто продовжує нормативний термін служби до 60 років, не враховуючи фактичний технічний стан. Аналогічно у Росії подовжили експлуатаційний ресурс двигунів SaM-146 для літаків "Суперджет".
В "Укренерго" звернулися до українців із попередженням: до чого готуватись
Українці можуть залишитись без грошей: названо головну загрозу для пенсій та субсидій
Росія та США ділять світ: чи допоможуть "Томагавки" Трампа Києву
На українців чекають штрафи за "старий" паспорт: кому потрібно обміняти на ID-карту
"Державні плани наростити власне виробництво не виконуються: у 2022–2025 роках російський флот поповнився лише 13 новими літаками замість запланованих понад 120. У 2025 році з 15 запланованих до здачі бортів авіазаводи спромоглися передати лише один", – зазначається у повідомленні.
Росія намагається орендувати літаки за кордоном, щоб компенсувати їх критичну нестачу. Після відмов Казахстану, Катару, Кувейту та Ефіопії російські авіакомпанії почали використовувати внутрішні резерви. Вантажна компанія "Волга-Днепр" передала "Аерофлоту" вісім літаків Boeing, які розберуть на запасні частини для підтримки решти флоту.
На тлі технічного занепаду посилюється міжнародний тиск. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) у своїй останній резолюції звинуватила Росію у дестабілізації глобальної авіанавігації через систематичні перешкоди супутниковій системі GPS і закликала припинити порушення міжнародного авіаційного права.