МВФ вимагає від України "впустити" гривню: війна затягнеться надовго

Міжнародний валютний фонд наполягає на поступовій девальвації гривні, що, за оцінками експертів, може посилити напруження між Києвом і Фондом напередодні вирішальних переговорів про нову кредитну програму. Про це повідомляє Bloomberg.

За інформацією джерел агенства, знайомих із перебігом дискусій, МВФ вважає, що контрольована девальвація могла б допомогти Україні збільшити надходження до бюджету, номіновані у національній валюті, та покращити стан державних фінансів, ослаблених війною.

Втім, у Національному банку України виступають проти такого кроку, попереджаючи про ризики прискорення інфляції та негативні соціальні наслідки. "Подібне рішення може спровокувати нову хвилю цінового тиску та підірвати довіру населення до фінансової стабільності", — зазначають співрозмовники, знайомі з позицією регулятора.

Розбіжності у підходах до валютної політики виникли на тлі переговорів про новий пакет фінансування від МВФ, який може сягнути 8 мільярдів доларів. Попередня програма, узгоджена у 2023 році, передбачала 15,6 мільярда доларів, більшу частину з яких Україна вже отримала.

Перемовини між сторонами тривали цього тижня у Вашингтоні, під час щорічних зборів Фонду. Наступний етап — технічні консультації у листопаді. Очікується, що керівниця МВФ Крісталіна Георгієва відвідає Київ, щоб висловити підтримку уряду та пришвидшити процес ухвалення нової угоди.

Паралельно президент Володимир Зеленський провів зустріч у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом, намагаючись заручитися додатковою військовою та фінансовою допомогою на тлі посилення російських атак.

Попри тиск МВФ, НБУ не поспішає змінювати валютну політику. За словами джерел, користь від девальвації є обмеженою, адже значна частина українського бюджету формується за рахунок зовнішньої допомоги. Крім того, зниження курсу гривні може розкрутити інфляцію, нівелювавши будь-яке фіскальне підсилення.

"У політичному сенсі це теж ризикований крок", — додає один зі співрозмовників. Громадяни, які вже пережили кілька валютних криз, болісно реагують на коливання курсу, особливо в умовах війни, що триває вже четвертий рік.

НБУ утримується від офіційних коментарів через "тихий період" перед ухваленням рішення щодо облікової ставки. У МВФ також відмовилися від заяв.

Голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер пояснив, що стриманість прогнозів для української економіки зумовлена насамперед продовженням російських бомбардувань енергетичної інфраструктури країни. Крім того, Фонд виходить з очікування, що військові дії триватимуть щонайменше до кінця 2026 року.

Згідно з оновленим жовтневим Оглядом світової економіки, МВФ підтвердив свій прогноз щодо зростання реального ВВП України на рівні 2% за підсумками 2025 року та 4,5% у 2026-му. Водночас Фонд дещо скоригував оцінку динаміки державного боргу: тепер очікується, що загальний державний борг України за результатами поточного року досягне 108,6% від ВВП, тоді як у квітневому прогнозі передбачалося збільшення до 110%.

"МВФ врахував те, що уряд України чітко вказав, що війна триватиме довше", - зазначив Каммер, підтвердивши, що економічні прогнози Фонду ґрунтуються на припущенні про продовження бойових дій протягом 2026 року.

Представник МВФ наголосив на критичній важливості продовження Україною "рішучих реформаторських зусиль" у сферах боротьби з корупцією, покращення врядування та зміцнення державних інститутів. За його словами, ці кроки є надзвичайно важливими для підготовки держави до етапу реструктуризації боргу та реалізації євроінтеграційних прагнень.

"Тому ці структурні реформи необхідно проводити. Маю сказати, що одна з частин програми також чітко зосереджена на мобілізації внутрішніх доходів. Донори надають Україні суттєву підтримку, але Україна також повинна підтримувати свій бюджет, доклавши рішучих зусиль для збільшення доходів", - підкреслив Каммер.

Нагадаємо, у лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Нацбанк запровадив фіксований курс гривні, щоб стримати паніку на валютному ринку. Згодом, у рамках програми МВФ, режим було частково пом’якшено — гривня почала коливатися у вузькому діапазоні. Відтоді вона втратила близько 13% до долара США.

Попри це, у МВФ вважають, що валютна політика потребує подальшої гнучкості. Саме на цьому Фонд наполягає під час нових переговорів, від результатів яких залежить подальше фінансування України у воєнних умовах.

Також МВФ скоригував прогноз держборгу України.