Чутки, що швидко поширилися у соціальних мережах, про нібито запровадження "тотального контролю" та ускладнення процедур купівлі-продажу нерухомості з 1 січня 2026 року, були одночасно спростовані Державною податковою службою (ДПС), Міністерством юстиції та Нотаріальною палатою.
Експерти сходяться на думці, що ухвалені зміни до Податкового кодексу є "технічним удосконаленням" для боротьби з ухиленням від податків, але не торкнуться пересічних громадян, пише Судово-юридична газета.
Що зміниться насправді
Єдина зміна, яка набуде чинності з 1 січня 2026 року, стосується термінів подачі звітності нотаріусами до Податкової служби:
Приватні нотаріуси: Звітуватимуть щоквартально (раніше було щомісячно) про посвідчені договори купівлі-продажу, міни, дарування рухомого та нерухомого майна, а також про видачу свідоцтв про право на спадщину.
Державні нотаріальні контори: Зберігають щомісячний термін подачі звітності.
Інформацію нотаріуси подаватимуть за стандартною формою додатку 4ДФ до Податкового розрахунку. Ці дані дозволять Податковій службі контролювати правильність нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору.
Що залишиться без змін
Мін'юст та Нотаріальна палата категорично спростували панічні чутки:
Процедура для громадян: Для фізичних осіб, які укладають договори купівлі-продажу, процедура залишиться незмінною. Не передбачено жодних нових вимог чи правил для посвідчення правочинів щодо нерухомого майна.
Документи: Нотаріуси не вимагатимуть додаткових документів для посвідчення угод.
Фінмоніторинг: Обов'язок нотаріусів перевіряти джерела походження коштів при операціях із нерухомістю (сума яких дорівнює або перевищує 400 тис. грн) діяв і раніше, і не зазнав жодних змін.
Таким чином, для більшості громадян усі угоди, включаючи купівлю-продаж, спадщину та дарування, як і раніше, будуть укладатися у звичайному порядку, з тим самим набором документів і за тими ж процедурами.